Остання редакція: 2017-04-04
Аннотація
І.Б. Кремінська, Л.М. Заяць, З.М. Ящишин
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
В системі науково-теоретичної підготовки лікаря одне з основних місць займає патофізіологія. Її значення визначається не тільки тим, що вона «відкриває двері» в клінічну медицину, але і тим, що є фундаментом, де в єдиноціле зливаються всі базові медичні знання, вивчаються механізми розвитку патологічних процесів і їх основні закономірності.
Грунтовні знання патофізіологічних процесів дозволяють майбутньому лікареві використовувати і розвивати здатність до аналізу окремих фактів і синтезу закономірностей, проводити логічне моделювання конкретної ситуації, систематично міркувати та зрозуміти широке коло питань загальної патології. Перелічені аргументи роблять цю науку складною для сприйняття і засвоєння навіть у високоорганізованої частини студентства. Важливість оптимізації і покращення якості навчального процесу потребує комплексного підходу, а саме: активація мотиваційної системи у студентів, на яку можна впливати і індивідуальний підхід до кожного з них; обов’язкове проведення міждисциплінарної інтеграції при розгляді питань теми; акцент викладача на виділенні і фіксуванні головних питань при обробці великого масштабу інформації; продуктивне вивчення термінології; розгляд клінічних ситуаційних задач, які збільшують клінічне мислення і формування патології всеціло; використання широкого комплексу інформаційних ресурсів, які візуалізаційно доповнюють теоретичні знання; оптимізувати задачу лектора при її подачі (наприклад, донести до студента конкретний, чіткий виклад матеріалу, можливо аспекти лише окремих питань теми з цікавими клінічними прикладами і задачами і встановити контакт зі студентами).
Таким чином, ключова роль патофізіології на доклінічній стадії навчання студентів потребує від нас ясного бачення проблем, шляхів їх вирішення і постійного методологічного вдосконалення.