Вступ. Вивчення факторів ризику професійних захворювань є  теоретичною  основою щодо розробки методів їх профілактики.                    Мета роботи. Узагальнити дані літератури щодо професійної захворюванності медичних працівників України.                                                  Основна частина. Дані офіційних статистичних звітів свідчать, що в Україні понад 60,0 % із 1,1 млн медичних працівників працюють в шкідливих та небезпечних  умовах.  Професійна захворюваність серед  них реєструється на рівні  – 0,71 на 100 тис. працюючого населення обумовлена впливом комплексу факторів ризику: механічних, фізичних, хімічних, біологічних, нервово-емоційних. Негативним механічним впливам піддаються медичні працівники із статичними умовами праці. Шкідлива дія фізичного фактору суттєво  збільшується у наш час за умов широкого застосування апаратури із світловим, електромагнітним та радіоактивним випромінюванням. Розвиток хімічної та фармацевтичної промисловості суттєво приводить до зростання негативний вплив на медичних працівників при систематичному їх використанні. Актуальну проблему становлять захворювання спричинені біологічними факторами: туберкульоз, токсоплазмоз, вірусниі гепатити, мікози шкіри, ВІЛ-інфекція. Прояви  «професійного вигоряння» виявле­ні майже в 80 % лікарів-психіатрів, психотера­певтів, психіатрів-наркологів, у 61,8 % лікарів-стоматологів , у 60,6 % медичних сестер онкологічних відділень.                                   У структурі професійних захворювань медичних працівників перше місце займає туберкульоз (80-100 %), ІІ – захворювання опорно-рухового апарату (від 1,3 до 6,7 %), ІІІ - алергічні захворю­вання — від 1,0 до 5,1 %.