Одним із найважливіших завдань медицини є дослідження механізмів впливу різноманітних чинників на організм з метою попередження та лікування патології. За останні десятиліття захворюваність на бореліоз в країнах світу та в Україні прогресивно зростає. Іксодовий кліщовий бореліоз (синоніми – хвороба Лайма, Лайм-бореліоз) – найпоширеніша у країнах Європи та Південної Америки природно осередкова трансмісивна інфекція. Це порівняно «молода» для нашої держави хвороба, офіційна реєстрація якої розпочалася в Україні з 2000 року. Тому дослідження системного кліщового бореліозу, з’ясування  суті захворювання, шляхів передачі, перебігу, епідеміології є надзвичайно актуальним.

Мета дослідження: дослідити етіологічні та епідеміологічні особливості хвороби Лайма в Україні, а також проаналізувати поширеність захворювання в районах Тернопільської області.

Методи дослідження: епідеміологічний, статистичний, інформаційний аналіз наукової літератури.

Результати: Результати обчислень показали, що кількість зареєстрованих хворих на Лайм-бореліоз у Тернопільській області зростала протягом досліджуваного періоду з 2009 по 2017 роки, також спостерігається зростання рівня  захворюваності на хворобу Лайма з розрахунку на 10000 населення, що проживає у Тернопільській області. Слід зазначити, що найбільш інтенсивне зростання даного захворювання у Тернопільській області було зареєстровано у два етапи: у період з 2010 по 2011 роки та з 2014 по 2017 роки. Якщо у 2009 році до травмпункту звернулося 148 мешканців м. Тернопіль з проханням видалити з тіла кліща, то у 2012 році таких мешканців уже було 439, а у 2017 – 569. Ймовірно, що це пов’язано з обізнаністю населення та медичних працівників із даною хворобою, але не слід виключати вплив циклічних змін у поширеності грам-негативних спірохет роду Borrelia, у Європі це найчастіше B. garinii, B. afzelii, рідше B. Burgdorferi, які переносяться кліщами, та їх переносників Ixodes ricinus (іксодових кліщів) у природньому середовищі. Слід зайважити, що отримані дані щодо виявлення B. Miyamotoi у кліщах-переносниках збудників даної хвороби.

Висновок: дане дослідження відкриває перспективи ранньої діагностики та профілактики хвороби Лайма, що в цілому дозволить зменшити захворюваність на системний кліщовий бореліоз.