Тетяна  Бакса,   Христина Стецик

Вивчення якості життя хворих на бронхіальну астму при застосуванні базисної терапії

Кафедра внутрішньої медицини №3

Науковий керівник : к .мед .н., доцент Л.П. Боднар

ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України”

м. Тернопіль, Україна

Вступ. За даними епідеміологічних досліджень, на бронхіальну астму (БА) хворіють від 3 до 15 % населення в світі. Несприятлива епідеміологічна ситуація, тяжкий перебіг бронхіальної астми пов’язані зі значним впливом таких шкідливих чинників, як велика кількість алергенів, професійна шкідливість, ксенобіотики, нераціональне харчування, використання ферментних хімічних засобів у побуті, безсистемне вживання великої кількості медикаментів, активне і пасивне паління, підвищений темп життя та стреси. Істотне значення має і обтяжена спадковість щодо атопії бронхіальної астми.

Мета: Вивчення якості життя хворих на БА при застосуванні базисної терапії

Обговорення результатів . Нами було проведено опитування 40 хворих на БА протягом 4 місяців ,які лікувалися в ТУЛ  в пульмонологічному відділенні за допомогою Опитувальника з контролю астми (ACQ), де кожен пацієнт відмічав вираженість симптомів БА протягом останніх 7 днів в шести-бальній шкалі, а також вказував перелік отримуваних препаратів. Опитування проводилось в осінньо-зимовий період. Саме в цей час спостерігається тенденція до загострень. Відомо, що холодне і вологе повітря на вулиці сприяють загостренню симптомів БА. Але й в приміщенні людині не стає легше, оскільки повітря там пересушується через опалення. Коли людина дихає сухим повітрям, рідина з її дихальних шляхів випаровується швидше, ніж має здатність відновлюватися. У результаті дихальні шляхи подразнюються та набухають, що провокує напади астми у людей, що страждають на цю хворобу. Крім того, через холодне повітря в організмі виробляється гістамін, який може провокувати напади алергії і, як результат  астми. Хворих було поділено на 2 групи:1- приймали інгаляційні глюкокортикостероїди(ІГК). 2- серетид 50/250(інгаляційний стероїд флютиказон+ пролонгований b2-агоніст сальметерол) для інгаляційного застосування.

У хворих які застосовували комбінований препарат серетид 50/250 відмічалось зменшення частоти загострень. При порівнянні динаміки показників ПОШвид  і ОФВ1 при проведенні спірометрії  при лікуванні серетидом у дозі 50/250 мкг і будесонідом у дозі 400 мкг протягом 12-тижневого періоду серетид мав більш виражений статистично достовірний вплив на зростання показника ранкового ПОШвид і ОФВ1.

При цьому порівняльні дослідження показали, що у багатьох хворих позитивний ефект від поєднаної терапії був вищим, ніж при подальшому збільшенні дози інгаляційних стероїдів. Крім того, збільшення добової дози інгаляційних стероїдів понад 800 мкг/добу пов’язане з підвищенням ризику розвитку побічних ефектів терапії.

Висновки. При застосуванні Серетиду забезпечується контроль над проявом симптомів астми і чинить більший ефект, ніж монотерапія глюкокортикостероїдами. При використанні комбінованого лікування сальметеролом і флютиказоном загострення виникають на 29% рідше, ніж при монотерапії глюкокортикостероїдами, зменшується потреба у використанні бронходилятаторів швидкої дії,  поліпшуються показники якості життя у людей, страждаючих БА.