Увага до проблеми бронхіальної астми (БА) в дитячому віці не зменшується. Віддаючи належне значному прогресу у лікуванні, залишається необхідність індивідуального підходу до кожного пацієнта при вирішенні лікувальної, профілактичної, реабілітаційної тактики. Збільшення кількості хворих  викликає тривогу і у  батьків, особливо у випадку, коли в сім’ї є декілька дітей. Це очевидно мотивує сьогодні потребу розпочати пошук ефективних методів ранньої діагностики та прогностичних маркерів.

В клінічній практиці використовуються міжнародні критерії діагностики (GINA-2018), що передбачають в тому числі проведення пробної терапії. Слід відмітити, що останні два десятиліття відзначились суттєвим покращенням діагностики БА, однак потребує додаткового вивчення диференціація вірус-індукованої бронхообструкції, яка часто спостерігається у дітей перших п’яти років. За таких обставин зростає значення професійно зібраного алергологічного та генетичного анамнезів, цілеспрямованого проведення алергодіагностики. Водночас, попри те, що БА- мультифакторіальне захворювання, провідна роль в патогенезі належить спадковим факторам. Тому методам молекулярно-генетичного дослідження надається особлива увага, зокрема вивченню ролі поліморфізму гена ß₂-адренорецепторів (ADRß₂). Нами встановлено, що  у 70,30 % пацієнтів мала місце обтяжена спадковість. Саме у цих хворих переважав гетерозиготний Arg16Gly генотип ADRß₂ (47,8%), а при вірусіндукованій бронхообструкції – гомозиготний Gly16Gly ADRß₂ (50 %)_. Вище наведене може слугувати додатковою диференційною ознакою БА та вірусіндукованої бронхообструкції.