Прогнозування перебігу гострого панкреатиту (ГП) є важливим в хірургічній панкреатології, оскільки від цього залежить своєчасність і доцільність операційних втручань. Тому важливе здійснення прогнозу перебігу ГП на основі клініко-лабораторних даних.

У 176 пацієнтів визначався комплекс клінічних, лабораторних, інструментальних методів обстеження. Аналіз даних проводився в програмі Statistica Soft 13.0., застосовано метод побудови нейромережі. В залежності від тяжкості стану пацієнтів розподілено на дві групи: І –з ГП  легким і середньої тяжкості (n=101) і ІІ - з важким і критичним ГП (n=75). Для оцінки зв’язків між клініко-лабораторними показниками проводився кореляційний аналіз і побудоване вихідне «дерево рішень», як вихідний елемент нейромережі, за результатом якого критеріями  для участі у групі ІІ (важкий та критичний панкреатит) були рівні амілази більше 186 Од/ л та  АЛТ> 35,7  на 1-у добу.  Так у ІІ групі таких хворих було 55 (73,33%). З них у 32(58,18%) були високі рівні прокальцитоніну (7,6±1,1ng/ml,p<0,05), і  вони підлягали  мініінвазивним хірургічним втручанням. Другого етапу хірургічного лікування потребували лише 7 хворих(21,87%), і це свідчить про ефективність активної хірургічної тактики на основі попереднього прогнозу тяжкості перебігу ГП. Отже, рівні амілази понад 186 ОД / л і АЛТ >34,5 в поєднанні з високим рівнем прокальцитоніну – це індикатори високого ступеня ризику розвитку  важкого або критичного панкреатиту. При їх наявності  рекомендовані мініінвазивні хірургічні втручання як перший етап в активній хірургічній тактиці.