Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, Підсумкова LIX науково-практична конференція «Здобутки клінічної та експериментальної медицини»

Розмір шрифту: 
Венозний інфаркт головного мозку
Ігор Євгенович Данилишин, Микола Миколайович Багрій, Марія Степанівна Закалик, Іван Степанович Богдан, Ростислав Юрійович Іваник, Сергій Васильович Іванов

Остання редакція: 2016-04-27

Аннотація


Актуальність дослідження. Тромбоз церебральних вен і синусів відноситься до рідкісних варіантів порушень мозкового кровообігу − захворюваність складає всього 3-4 випадки на 1 млн. дорослих у рік (Журавков Ю.Л. и соавт., 2012; Макотрова Т.А. и соавт., 2013). Незважаючи на те, що класична картина церебрального венозного тромбозу (ЦВТ) відома з початку XIX ст., верифікація діагнозу, в основному, була пов’язана з аутопсією. ЦВТ − дисциркуляторне ураження головного мозку, яке зумовлене тромбозом яремних вен, а також інтракраніальних вен і синусів. Це призводить до підвищеного гідростатичного тиску в проксимальних венах і капілярах, що сприяє розвитку церебрального набряку й ішемії, і, відповідно, до «венозного» інфаркту мозку (Журавков Ю.Л. и соавт., 2012).

Метою роботи було проведення клініко-морфологічного аналізу фатального випадку венозного інфаркту головного мозку в 76-річної жінки, що знаходилася на лікуванні у клініці нейрохірургії та неврології Військово-медичного клінічного центру Західного регіону МО України (ВМКЦ).

Результати досліджень та їх обговорення. Хвора поступила у ВМКЦ 10.03.2016 р. зі скаргами на головний біль, головокружіння, порушення ковтання, рухів очних яблук, двоїння в очах, загальну слабість. З анамнезу відомо, що впродовж останнього місяця після ГРЗ було затруднене дихання, лікувалась стаціонарно з діагнозом «Гострий епіглосит. Набряк гортані. Стеноз гортані ІІ-ІІІ ст.»; за даними УЗД − вузловий зоб, ознаки тромбофлебіту внутрішньої яремної вени; при МРТ виявлено ознаки синус-тромбозу лівого сигмовидного синусу та яремної вени. Клінічний діагноз у ВМКЦ: «Синус-тромбоз лівого сигмовидного синусу, яремної вени. Дисциркуляторна енцефалопатія з переважним ураженням вертебро-базилярного басейну».  17.03.2016 року о 0825 різке погіршення стану: порушення свідомості до коми І, падіння АТ, порушення дихання – інтубація, ШВЛ. 19.03.2016 року в 0400 констатовано біологічну смерть.

За даними аутопсійного дослідження, в сагітальному синусі рідка темна кров, в нижніх відділах − згортки.  В просвіті інших синусів рихлі кров’яні темні згортки, що важко вичавлюються та відповідають просвіту і конструктивній будові синусів. Між твердою та м’якою мозковими оболонками та під останньою значна кількість прозорої рідини. Структурна будова великих півкуль, мозочка, моста мозку та стовбурових відділів відносно збережена. Тканина обох ніжок моста мозку рихла, безструктурна, легко руйнується при дотику з відділенням від великих півкуль. Шлуночки мозку розширені, містять надмірну кількість прозорої рідини.

Права частка щитоподібної залози 3х2х1,5 см. Ліва частка збільшена до 8х5х4 см, щільної консистенції; на розрізах будова стерта, тканина строката (сіро-жовті включення та темно-бурі зливні поля, тяжі на світло-коричневому фоні та з дрібними фокусами некрозів). В проекції верхнього полюсу та середньої частини залоза відмежована від лівого судинного пучка тонким прошарком ущільненої жирової клітковини; в проекції нижнього полюса інтимно спаяна з судинним пучком; сонна артерія ущільнена, стінка рівномірно незначно  потовщена, просвіт збережений і вільний; внутрішня яремна вена овально сплюснена, тонкостінна, в просвіті обтуруючий строкатий сіро-вишневий тромб, добре спаяний з інтимою, поверхня його легко кришиться. Патогістологічно у щитоподібній залозі наявні солідні скупчення та хаотичне розміщення великих поліморфних в тому числі і багатоядерних клітин; інфільтративний ріст у просвіт власних судин; масивні некрози та крововиливи; септальний склероз з кальцинозом; інфільтративний ріст пухлини за межу капсули в клітковину та скелетний м’яз; внутрішня яремна венав просвіті змішані пухлинно-тромботичні маси з повною обтурацією просвіту, в стінці – запальна інфільтрація.

Патологоанатомічний діагноз: Основне захворювання. Анапластичний рак щитоподібної залози з масивними некрозами та крововиливами; інвазією в судини, оточуючу жирову клітковину, в скелетні м’язи шиї зліва; пухлинною емболізацією внутрішньої яремної вени зліва з обтураційним тромбозом її просвіту. Ускладнення основного захворювання: Ретроградний тромбоз обох сигмовидних, поперечного та прямого синусів твердої оболонки головного мозку. Ішемічний інфаркт в ділянці ніжок головного мозку венозного типу. Набряк-набухання головного мозку. Серозний набряк м’яких тканин гортані. Пухлинна емболізація та тромбоз легеневих вен з геморагічними інфарктами нижньої частки правої легені, метастатичним ураженням нижньої частки лівої легені.

Таким чином, у 76-річної жінки, за даними аутопсійного дослідження, виявлено прижиттєво не верифікований анапластичний рак щитоподібної залози з інвазією в судини, оточуючу жирову клітковину, скелетні м’язи шиї зліва, пухлинною емболізацією внутрішньої яремної вени зліва з обтураційним тромбозом її просвіту та виникненням ретроградного тромбозу синусів твердої оболонки головного мозку з розвитком набряку-набухання та фокального ішемічного інфаркту в ділянці ніжок головного мозку венозного типу, що і стало безпосередньою причиною смерті.