Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, Підсумкова LIX науково-практична конференція «Здобутки клінічної та експериментальної медицини»

Розмір шрифту: 
ІНВАГІНАЦІЯ КИШКИ, ЯК ПРИЧИНА НЕПРОХІДНОСТІ. КЛІНІКО- СОНОГРАФІЧНІ ПАРАЛЕЛІ.
Володимир Бенедикт

Остання редакція: 2016-04-27

Аннотація


Гостра непрохідність кишки (ГНК) серед гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини вважається особливо важкою і дає найбільш високий відсоток летальності. Інвагінація кишки у дорослих є дуже рідкісною причиною (Моше Шайн та співав., 2010) і в структурі причин непрохідності травного каналу займає 8,12 % (И.А.Ерюхин та спіавт., 1999). Отже, цей вид непрохідності зустрічається  не часто. Однак,  ще в 1940 році  Г.Мондор висловився: «Виняткова рідкість деяких хвороб! Це - одна з найбільш неспроможних ідей в патології».Метою нашої роботи є покращення безпосередніх результатів хірургічного лікування хворих на ГНК причиною, якої була інвагінація кишки, шляхом вибору оптимальної діагностично-лікувальної програми у  таких пацієнтів. За останні роки нами спостерігалося чотири випадки розвитку інвагінації у дорослих, які в діагностичному плані складали певні труднощі. Всі хворі жіночої статті у віці - 38-76 років. Інвагінація тонкої кишки в тонку - 2 пацієнта, інвагінація тонкої кишки в товсту - 1 випадок, інвагінація товстої кишки в товсту - у 1 хворої. Перебіг захворювання:  підгострий - у 1 хворої, хронічний – в 3 випадках. Причини інвагінації: доброякісні поліпи та  пухлини по 2 спостереження, порівно. При діагностиці інвагінації спостерігався такий симптомокомплекс: загальні ознаки обтураційної непрохідності і рецидивний характер болю - у всіх хворих, раптове утвореня пухлини в черевній порожнині - 2, стілець з домішками слизу і тенезми - у 1 хворої. Всі хворі оперовані. Виконано резекційні методи з первинним відновленням цілісності травного каналу.Клінічне спостереження 1. Хвора Н., 76 років поступила в хірургічну клініку з скаргами на переймоподібний біль в животі, блювоту, не відходження стільця і газів. Хворіє протягом тижня. Загальний стан – середнього ступеню тяжкості. Гіпотонія, тахікардія, екстрасистолія. Язик вологий. Живіт здутий, болючий в нижніх відділах, де визначається симптом «шуму плескоту». Симптоми подразнення очеревини від’ємні. Перистальтика кишки – ослаблена. Стілець відсутній 3 доби.  Загальний аналіз крові – лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво. Супутня патологія: ІХС. Кардіосклероз з екстрасистолією. Гіпертонічна хвороба. СН І ст.. На оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини – явища кишкової непрохідності. Стверджено наявність  у хворої гострої низької обтураційної непрохідності тонкої кишки 3-й період перебігу, стадія декомпенсації функціонального стану, ймовірно на грунті пухлини товстої кишки. Після передопераційної підготовки – лапаротомія. В ділянці ілеоцекального переходу – щільний пухлиноподібний конгломерат з втягненням петлі тонкої кишки в купол сліпої кишки та в висхідний відділ товстої кишки.  Виконана правобічна геміколектомія, резекція термінального відділу тонкої кишки (60 см), одномоментна декомпресія тонкої кишки, дренування черевної порожнини. При досліджені мікропрепарату знайдено дві пухлини 5х4 см та 3х2 см щільної, еластичної консистенції  на відстані 15 см від ілеоцекального кута. При гістологічному досліджені – міксофіброма. Перебіг післяопераційного періоду – тяжкий і супроводжувався парезом тонкої кишки,  посиленням недостатності серцево-судинної системи на фоні гіпокаліємії і гіпокальціємії. Після корекції електролітного балансу і лікування супутньої патології стан хворої поступово покращився. Видужання.        Тривалість захворювання у наступному  клінічному  спостереженні продовжувався 1 місяць і супроводжувався болем в животі без чіткої локалізації, інтенсивність якого поступово зростала. Обстежувалась в різних лікувальних закладах. Протягом цього періоду хвора обмежувала себе в їжі і  суттєво втратила в масі тіла. При сонографічному дослідження візуалізувалася розширена петля тонкої кишки до 23 – 25 мм в діаметрі, яка виповнена однорідним вмістом; з помірним потовщенням її стінки до 2-3 мм. В поперечному УЗ-зрізі  спостерігається двох-трьохшаровість стінки у вигляді «овал в овалі». Комп’ютерна томографія в лівій мезо- гіпогастральній ділянці визначається тонко-тонкокишковий (клубовий) інвагінат протяжністю до 70 мм характерної структури «циліндр - в циліндрі» із залученням брижі з судинами, в проекції головки інвагінату простежується округле утворення діаметром  30 мм - новоутвір. Престенотична петля тонкої кишки розширена до 48 мм, є горизонтальні  рівні рідини, газ, за інвагінатом просвіт кишки - пустий. Хірургічне лікування – резекція тонкої кишки з ентро-ентероанастомозом. Причина інвагінації - доброякісний поліп тонкої кишки.Висновки: 1. Інвагінація може бути  причиною непрохідності кишки  у дорослих внаслідок локалізації пухлин в цьому органі.  Прояви непрохідності кишки в таких випадках характеризується довготривалим періодом захворювання, загальними ознаками обтураційної непрохідності і рецидивним характером болю.    2. Проводення сонографічного дослідження органів черевної порожнини у хворих з неясним клінічним перебігом хвороби, який супроводжується абдомінальним болем і загальними ознаками обтураційної непрохідності за специфічними ознаками дозволяє встановити причину цього захворювання. 3. Операція з резекцією ділянки травного каналу разом з причиною інвагінації є методом лікування хворих на цю патологію.Перспективним напрямком у вирішенні цієї проблеми є ретельне вивчення стану травного каналу за допомогою сонографічного дослідження органів черевної порожнини у хворих з  нечітким больовим синдромом.