Беденюк А.Д., Твердохліб В.В., Мисак А.І., Нестерук С.О., Твердохліб О.В.

НАШ ДОСВІД ЛІКУВАННЯ СТРИКТУР УРЕТРИ

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України»

Вступ. Лікування стриктур сечівника до цього часу залишається однією зі складних проблем реконструктивної урології. Разом із травматичними стриктурами зростає кількість стриктур сечівника, що зумовлена безпосередньо лікарською діяльністю - значно збільшилася кількість внутрішньоуретральних  маніпуляцій з приводу захворювань передміхурової залози, сечового міхура, сечокам’яної хвороби. Сучасні досягнення в галузі ендоурології сприяли розвитку нових малоінвазивних методів лікування, в тому числі і при звуженнях сечівника різного генезу.

Мета. провести аналіз результатів внутрішньооптичної  уретротомії у хворих з стриктурою уретри.

Результати дослідження та їх обговорення. Терміни спостереження пацієнтів після оперативного лікування варіювали від 3 до 24 міс. Рецидив стриктури сечівника після внутрішньооптичної уретротомії у  пацієнтів із протяжністю стриктури до 5 мм виник у 6,9% пацієнтів. У пацієнтів з протяжністю 5-10 мм 45%  пацієнтів. У  пацієнтів з протяжністю 10 мм і більше рецидив виник у 87% хворих. Протяжність стриктури після рецидиву  збільшувалася до 7 мм. Основними факторами ризику рецидиву стриктури сечівника визначені: локалізація стриктури сечівника в пенальному і бульбомембранозному відділах, протяжність сечівника більше 1 см, важкий ступінь звуження сечівника і виконання операції більш двох разів.

Серед ускладнень після внутрішньооптичної уретротомії: уретрорагія  1,45%, яку вдалося вирішити консервативно, уретральна лихоманка 9,25% оперованих хворих.

Висновки. Аналіз найближчих і віддалених результатів внутрішньої оптичної уретротомії показує, що даний метод при звуженні сечівника різного генезу є малотравматичним, економічно обгрунтованим та високоефективним при лікуванні звужень сечівника невеликої (до 10 мм) протяжності і може служити альтернативою відкритим оперативним втручанням.

Перспективи подальших досліджень. Додаткове накопичення та аналіз клінічного матеріалу, впровадження сучасних методик ендоурології.