УДК:617.7-001.17+599.325.1-001.5

Нестерук С. В.

ГІСТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ РОГІВКИ ОКА В УМОВАХ ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНОЇ МЕХАНІЧНОЇ ТРАВМИ.

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України»

Вступ.

Травми рогівки ока  є однією з основних причин звертання хворих за офтальмологічною допомогою. Пацієнти які перенесли травму рогівки  у більшості випадків  вимагають проведення стаціонарного лікування. Згідно світової статистики травми рогівки ока є основною причиною сліпоти  серед населення.

Мета: Встановити ранні морфологічні зміни рогівки очей за умов механічної травми.

Результати дослідження. Мікроскопічні дослідження рогівки очей проведені через 3 доби після механічної травми показали, що  в ділянці утвореної  рани відсутній передній епітелій. Власна речовина рогівки у поверхневій зоні втрачала структурованість, була гомогенна, сполучнотканінні пластинки не визначались, внаслідок руйнування їх колагенових волокон. Відмічалась виразна лейкоцитарна інфільтрація цієї зони.

У нижче розташованій ділянці  власної речовини рогівки відбувався набряк з утворенням переважно подовгастої форми порожнин різних розмірів. Вони розпушували власну речовини та сполучнотканинні пластинки, порушувалось їх упорядковане розташування. Частина колагенових волокон мала хвилястий вигляд, інші були витончені, вогнещево лізовані. Фіброцити також пошкоджені, пікнотізовані, з витонченими відростками, базофільною цитоплазмою.

Задня погранична пластинка виглядала потовщеною, нечітко контурувалась. Неушкодженим був задній епітелій рогівки.

У крайових ділянках рани в цей термін досліду також спостерігались зміни структурних компонентів рогівки, проте вони були значно меншими. Порушена гістоархітектоніка переднього епітелію, втрачалось упорядковане пошарове розташування епітеліоцитів, плазмолеми клітин були нечіткими, каріоплазма пікнотичних ядер базофільна і не включала ядерець. Передня погранична пластинка погано контурована, біля неї наявні світлі, вакуолеподібні структури.

Власна речовина рогівки менш  змінена, проте відмічається її лейкоцитарна інфільтрація. Частина фіброцитів структурно збережена, інші – пікнотично змінені. Такий стан крайової   ділянки рогівки свідчить про пригнічення  регенераторних її можливостей.

Мікроскопічні дослідження рогівки на 7 добу після механічної травми показали, в ділянці рани, що утворилась відсутній передній епітелій. Рогівка у такій ділянці тонша, а крайова - значно потовщена за рахунок набряку власної речовини. По краю рани утворений детрит, що включає зруйновані клітини і аморфний компонент сполучної тканини. Спостерігалась виразна лейкоцитарна інфільтрація, що обмежувала уражену ділянку.

Центральна механічно травмована ділянка рогівки в цей термін досліду не вкрита епітелієм, на її поверхні спостерігались підвищеної базафільності неоднорідні конгломерати подовгастої форми, що утворені пошкодженими сполучнотканинними пластинками власної речовини рогівки. Під ними спостерігались безструктурні, неширокі зони, утворені лізованими колагеновими волокнами сполучнотканинних пластинок. Більша частина власної речовини рогівки, що розташована нижче, утворена витонченими пластинками, що розшаровані світлими порожнинами, утвореними внаслідок значного набряку власної речовини. Фіброцити у таких ділянках спостерігались рідко, внаслідок їх руйнування.

Висновки. Вcтановлено, що механічна травма рогівки супроводжується морфологічними змінами всіх її структурних компонентів. У ранні терміни (3, 7 доби дослідів) у центральній ділянці відсутній  передній епітелій, наявний набряк та інфільтрація власної речовини, пошкодження її сполучнотканинних пластинок.