Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, Здобутки клінічної та експериментальної медицини, 14 червня 2017 року

Розмір шрифту: 
ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН У НИРКАХ ЩУРІВ ПРИ ГОСТРОМУ ОТРУЄННІ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЮ КИСЛОТОЮ
А Г Корицький

Остання редакція: 2017-05-29

Аннотація


ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН У НИРКАХ ЩУРІВ ПРИ ГОСТРОМУ ОТРУЄННІ АЦЕТИЛСАЛІЦИЛОВОЮ КИСЛОТОЮ

А.Г. Корицький

ДВНЗ «Тернопільський державаний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ У країни»

Питання діагностики та лікування гострих і хронічних захворювань нирок постійно перебувають у полі зору як клініцистів, так і експериментаторів. Причиною їх виникнення можуть бути різноманітні зовнішні і внутрішні фактори. Зокрема, за останні роки зросла кількість пацієнтів з патологією нирок, котра спричинена медикаментозним ураженням, що зумовлено доступністю препаратів та їх широкою рекламою у засобах масової інформації, а також недостатньою санітарною культурою окремих груп населення. Це стосується і нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). За даними ВООЗ близько 1/5 всього населення планети систематично застосовують препарати даної групи. Сюди належить і ацетилсаліцилова кислота (АСК). Враховуючи те, що за останній період у фаховій науковій літературі збільшується кількість повідомлень про нефротоксичність НПЗП, нами було проведене дане дослідження.

Експерименти виконано на 24 білих лабораторних щурах, з яких 8 особин увійшли до контрольної групи, решті 16 тваринам дошлунково одноразово було введено АСК у дозі 40 мг/кг. На 1 та 3 доби після введення АСК, забрали гістологічний матеріал (шматочки тканин нирок). Гістологічні зрізи забарвлювали гематоксиліном і еозином, а також за Вейгертом та Ван Гізон.

При гістологічному дослідженні препаратів нирок, що були взяті на 1 добу від початку експерименту можна було відмітити суттєві структурні зміни у середньопапілярних ділянках, які полягали у збільшенні розмірів ниркових тілець з одночасним звуженням просвіту їх капсули, що виникали на тлі вираженого венозного і помірного артеріального повнокровʼя. При цьому артерії малого діаметра і артеріоли виглядали спазмованими, що підтверджувалося збільшенням товщини їх стінки і зменшенням діаметра просвіту. Через 3 доби від початку експерименту до виявлених гемодинамічних розладів приєднувалися ознаки дистрофії і некрозу епітелію ниркових канальців.

Таким чином, отримані результати засвідчують токсичний вплив великих доз АСК на будову структурних компонентів нирок.

 


Повний текст: PDF