Остання редакція: 2017-05-25
Аннотація
Якість життя хворих, що перенесли радикальну цистектомію, залежно від виду деривації сечі
Костєв Ф. І., Савчук Р. В., Колосов О. М.
Одеський національний медичний університет, Україна
Радикальна цистектомія (РЦЕ) з ортотопічною ілеоцистопластикою є «золотим стандартом» лікування м’язово-інвазивного раку сечового міхура і деривації сечі. Один з оптимальних методів деривації сечі в осіб похилого віку і при протипоказаннях до ортотопічної пластики – інконтинентна деривація сечі за Бриккером. В Україні щороку реєструється близько 5 тис. нових випадків і 2,3 тис. смертей від даної патології.
Мета: вивчення якості життя у хворих з ортотопічною ілеоцистопластикою за Штудером і гетеротопічною – за Бриккером.
Було проведено ретроспективне вивчення якості життя 60 пацієнтів (основна група спостереження), що перенесли радикальну цистектомію в стадії рТ2а–рТ3N1M0, без ознак прогресії захворювання. Вік пацієнтів дорівнював у середньому (62,5±8,5) року і перебував у діапазоні від 38 до 79 років. Для відведення сечі після РЦЕ була виконана ортотопічна реконструкція сечового міхура за Штудером у 37 (61,7 %) хворих, деривація сечі за Бриккером – у 23 (38,3 %) пацієнтів. З метою об’єктивізації і стандартизації оцінки якості життя у хворих, що перенесли реконструктивне оперативне втручання на сечових шляхах, через 1 рік використано соціоклінічний метод дослідження на основі анкет-опитувальників SF-36. Для контролю отриманих даних використовували анкети, заповнені здоровими особами, близькими за віком, які дали згоду на участь у дослідженні (контрольна група – 20 чоловік).
При проведенні дослідження через 1 рік з’ясувалося, що кардинальних, достовірних відмінностей у показнику загального стану здоров’я (General Health – GH) у пацієнтів з ілеоцистопластикою за Штудером – (58,4±4,2) й ілеопластикою за Бриккером – (55,2±3,8) ми не виявили. Але знайдено достовірні відмінності порівняно з групою добровольців – (70,1±2,5). Отримані дані представлені в табл. 1.
Таблиця 1
Показники якості життя пацієнтів після радикальної цистектомії
Показник
РЦЕ
за Штудером, n=37
РЦЕ
за Бриккером, n=23
Контрольна група,
n=20
GH
58,4±4,2
55,2±3,8
70,1±2,5
MH
76,1±4,6*
61,3±4,1
79,5±3,5
RP
62,1±3,1
61,4±2,7
80,6±4,1
RE
60,2±2,8
58,6±1,1
77,4±2,9
VТ
68,7±3,3*
51,5±4,7
83,1±2,1
SF
63,7±4,1*
52,3±2,6
87,5±4,1
Примітка. * – розбіжності між показниками достовірні, р<0,05.
Хотілося б відзначити, що в післяопераційному періоді показник загального стану здоров’я був вище в групі хворих із гетеротопічною пластикою, що може бути зумовлено більшою кількістю ускладнень після ортотопічної пластики. Показник психічного здоров’я (Mental Health – MH), що характеризує наявність депресій і загальних позитивних емоцій, і показник життєвої активності (Vitality – VT) вірогідно в обох групах були вище в пацієнтів після формування неоциста. Дані показники характеризують континентне відведення сечі як більше ефективне для психоемоційної складової якості життя пацієнтів. У свою чергу, показник соціального функціонування (Social Functioning – SF), відповідальний за соціальну активність, був вірогідно вище в групі пацієнтів після ілеоцистопластики за Штудером (р<0,05), що характеризує цих пацієнтів як таких, що трохи більше адаптовані у соціумі.
Висновки
Соціоклінічне дослідження якості життя після РЦЕ продемонструвало через 1 рік кращі показники у пацієнтів з неоцистом за Штудером, на відміну від ілеопластики за Бриккером, в соціальному функціонуванні – на 18 %, психічному здоров’ї і життєвій активності – на 19 і 25 % відповідно. Дані результати свідчать, що сприйняття в групі пацієнтів з неоцистом і континентним відведенням сечі є більш фізіологічним і дає можливість провести максимальну соціоклінічну реабілітацію й адаптацію працездатного контингенту хворих.
Культурні особливості, недостатня кількість соціальних програм і витратних матеріалів для уростомованих пацієнтів спричинює більш складну соціальну адаптацію пацієнтів після ілеопластики за Бриккером і потребує подальших досліджень.