УДК: 616.44-008.61:616.8-009.

АНКСІОЛІТИЧНІЙ ЕФЕКТ ТИРЕОЇДНИХ ГОРМОНІВ

Родинський О.Г., Кондратьєва О.Ю., Демченко О.М.

Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України»

Вступ. Дослідження впливу гормонів щитоподібної залози на процеси пов’язані з вищою нервовою діяльністю має високу теоретичну та практичну значимість для фізіології, ендокринології, психології та психіатрії.

Мета. Виявити вплив гіпертиреозу на формуванні емоційної активності у щурів.

Матеріали та методи. Дослідження виконано на 42 молодих щурах лінії Wistar. Поведінка  щурів вивчалася у піднесеному хрестоподібному лабіринті за умов експериментального гіпертиреозу, який створювали введенням з їжею L-тироксину продовж двох тижнів. Вірогідність створених моделей підтверджували визначенням в кінці експерименту концентрацій тироксину (Т₄) та тиреотропного гормону (ТТГ) в плазмі крові піддослідних щурів.

Результати. Гіпертиреоз викликає збільшення тривалості перебування тварин в світловій частині лабіринту. Кількість переходів у світлі рукава зросла на 87,7%, а тривалість знаходження в них збільшилася на 130%. Зменшився показник кількість болюсів дефекації склала 0,43, що на 66,7% менше відносно контролю. На фоні хронічного стресу гіпертиреоїдний стан супроводжувався ще більшим депримуючим ефектом: зростання показника перебування у світлих відсіках лабіринту на 264,1% відносно контролю. Гострий стрес викликав ще більш суттєвіше гальмування поведінкових актів: кількість тварин що знаходилися у темних відсіках зменшилося на 35%.

Висновки. Стан гіпертиреозу у молодих щурів викликає стійкий анксіолітичний ефект, що більш за все пов’язано з нарощуванням процесу гальмування у ЦНС.

Перспективи досліджень. Поглиблення уявлень про вплив тиреоїдних гормонів на формування поведінки у фізіології, педіатрії, психіатрії.