Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, Здобутки клінічної та експериментальної медицини, 14 червня 2017 року

Розмір шрифту: 
ВПЛИВ ПОХІДНИХ КСАНТИНУ НА СТАН СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ТВАРИН В УМОВАХ ЕМОЦІЙНОГО СТРЕСУ
Євгенія Олегівна Зубова

Остання редакція: 2017-05-18

Аннотація


УДК:615.225.2:613.863

ВПЛИВ ПОХІДНИХ КСАНТИНУ НА СТАН СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ТВАРИН В УМОВАХ ЕМОЦІЙНОГО СТРЕСУ

Зубова Є.О.,  Сергєєва А.С.

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна

 

Перспективними стреспротекторами, які підвищюють резистентність організму до дії стресових факторів, є такі речовини, дія яких має безпосереднє відношення до природніх процесів фізіологічного захисту організму, активація яких зберігає його дієспроможність в умовах стресу. До таких препаратів з антистресовими властивостями відносяться транквілізатори, ноотропи, регуляторні нейропептиди й нейроамінокислоти, інгібітори ренін-ангіотензинової системи та деякі інші речовини, антистресову дію яких продовжують інтенсивно вивчати. Необхідність подальшого пошуку стреспротекторів пов’язана з тим, що більшість із існуючих препаратів видаляє ніж окремі симптоми стрес-синдрому у той час, як його патологічні ланки характеризуються многогранністю. Для моделювання емоційного стресу (ЕС) в цій роботі була використана реалістична модель нейрогенного стресу «Конфлікт аферентних подразників», запропонована проф. Ф.П. Ведяєвим. Згідно цієї методики, кожна піддослідна група щурів поміщалась у спеціально змонтовану камеру, де тварини наражались послідовному нерегулярному подразненню світлом (електрична лампочка 300 Вт, 5-20 с), звуком (електричний дзвоник 60 Дб, 5-15 с) й електричним струмом (прямокутні імпульси, 60В, 50 Гц, 5-15 мс). Із ксантинів досліджували: триметилксантин кофеїн, диметилксантин на основі теофіліну; еуфілін й диметилксантин на основі теоброміну; пентоксифілін, які володіють різним характером фармакологічної дії. Спосіб введення: внутришлунково через зонд двократно у перший та другий дні моделювання ЕС за 2 години до закінчення кожного етапу стресування. Про стан серцево-судинної системи щурів судили за даними електрокардіографії (ЕКГ) та електроп’єзографії (ЕПГ). Рівень артеріального тиску у хвостовій артеріїи щурів визначали електроп’єзографічно.

За результатами ЕКГ: у контрольних щурів ритм серця був синусовий, правильний, усі зубці й інтервали на ЕКГ мали правильну  конфігурацію і полярність. Частота серцевих скорочень (ЧСС) складала 358±9,3 уд/хв, амплітуда зубця R – 0,3±0,022 мВ, зубець Т завжди позитивний, симетричний, його амплітуда складала 0,19±0,017 мВ. Сегмент S-Т розташований на ізоелектричній лінії. ЕС викликав виражені порушення біоелектричної активності й скорочувальної функції серця. На фоні введення досліджуваних   похідних ксантину відмічалося суттєве відновлення показників ЕКГ. Кофеїн сприяв зниженню ЧСС до 414±23,4 уд/хв порівняно з рівнем емоційного стресу, але цей показник не нормалізувався. Амплітуда зубця R знижувалась до 0,36±0,020 мВ, несуттєво відрізнялася від контрольного рівня (Р>0,05). Амплітуда зубця Т відновлювалася й складала 0,19±0,020 мВ. У 50% дослідних щурів цієї групи сегмент S-Т залишався вище ізолінії, а у іншої половини тварин відмічалася нормалізація цього показника. Під впливом еуфіліна й пентоксифіліна рівень ЧСС досягав контрольного рівня. Амплітуда зубця R знижувалася до контрольних цифр під впливом обох препаратів. При цьому амплітуда зубця Т, декілька підвищувалася, не досягаючи контрольного рівня. У всих тварин сегмент S-Т був росташований на рівні ізоелектричної лінії. Обидва препарата діяли аналогічно пірацетаму, який позитивно впливав на ЧСС (375±2,1 уд/хв), знижував амплітуду зубця R (0,37±0,019 мВ), але статистично не змінював амплітуду зубця Т (0,14±0,019 мВ) порівняно зі стресом.

За даними рівня артеріального тиску (АТ) визначений вихідний рівень АТ, який складав в середньому 106,2±5,9 мм рт.ст. Гострий ЕС викликав статистично достовірне підвищення рівня АТ до 133±8,8 мм рт. ст. На фоні кофеїну АТ знижувався до 120±6,3 мм рт. ст., що не досягало контрольного рівня у вихідному фоні. Пентоксифілін із числа всих досліджуваних похідних ксантину виявляв найбільш виражений гіпотензивний ефект в умовах емоційного стресу – рівень АТ знижувався нижче контрольного до 97,7±3,4 мм рт. ст.

Висновки: гострий ЕС викликає порушення біоелектричної активності й скорочувальної функції міокарду в поєднанні з розвитком функціональної патології з боку серця. Електрична нестабільність виявляється розвитком тахікардії. При цьому характерними змінами на ЕКГ являються депресія та інверсія зубця Т, що свідчить про наявність гіпоксії міокарду, та ішемічне зміщення сегменту S-T відносно ізоелектричної лінії. У тварин розвивається артеріальна гіпертензія.

Попереднє введення всих препаратів, за виключенням кофеїну, знижує ЧСС у порівнянні з ЕС до вихідного рівня. Введення еуфіліна й пентоксифіліна повністю видаляє ішемічне зміщення сегменту S-T відносно ізоелектричної лінії, а введення кофеїну й пірацетаму ніж частково. АТ знижується до вихідних даних у дослідних з еуфіліном й пентоксифіліном; кофеїн не захищає цей показник, зберігаючи його на рівні стресу. Як видно, похідні ксантину мають помірну тканинну специфічність, але особливості їх дії на серцево-судинну систему можуть залежати від співвідношення ферментативного й рецепторного механізмів у фармакологічному ефекті.


Повний текст: PDF