Актуальність проблеми термічних уражень визначається високою частотою їх на виробництві і в побуті, складністю і тривалістю лікування хворих з опіками, частою інвалідізацією та високою їх летальністю.  Глибокі, поширені опіки характеризуються не лише пошкодженням шкірного покриву, а й викликають морфологічні й функціональні зміни всіх органів систем організму, в тому числі і щитоподібної залози.

Метою цієї роботи було встановлення структурної реорганізації щитоподібної залози в ранній термін після експериментальної термічної травми.

Досліди проведені на 10 статевозрілих білих щурах - самцях. Опік ІІІ ступеня наносили на 18-20 % епільованої поверхні тіла тварин під ефірним наркозом. Тварин декапітували на 1 добу, що відповідає стадії шоку опікової хвороби. Забір матеріалу щитоподібної залози для мікроскопічних та електронномікроскопічних досліджень проводили згідно загальноприйнятої методики. Гістологічні зрізи забарвлювали гематоксиліном-еозином та вивчали за допомогою світлового мікроскопа MIСROmed SEO SCAN і фотодокументували за допомогою відеокамери Vision CCD Camera. Ультратонкі зрізи вивчали в електронному мікроскопі ПЕМ – 125К.

В щитоподібній залозі на 1 добу після термічної травми виявляються  розлади структур мікроциркуляторного русла, які проявляються розширенням їх просвітів та повнокров’ям, а в окремих випадках стазом. Змінюється ультраструктура ендотеліоцитів і базальної мембрани перифолікулярних гемокапілярів.

У паренхімі залози стінка частини фолікулів вистелена низькопризматичними тироцитами, що мають невеликі інтенсивно базофільно забарвлені овально-витягнуті ядра. В таких фолікулах колоїд стає оптично густішим.

Проте, в цей термін досліду спостерігаються фолікули які утворені клітинами кубічної форми. В їх цитоплазмі міститься багато мікропухирців і апікальних гранул, виявляються розширені канальці гранулярної ендоплазматичної сітки, гіпертрофовані мітохондрії і лізосоми. Округло-овальні ядра мають інвагінації каріолеми, а каріоплазма включає еухроматин. Апікальна частина таких тироцитів має багато мікроворсинок, які занурені в колоїд. По його периферії спостерігаються вакуолі резорбції. В інтерстиційній сполучній тканині відмічається помірний набряк.

Таким чином проведені гістологічні дослідження свідчать, що в стадії шоку після експериментальної термічної травми відбувається реорганізація  структурних компонентів щитоподібної залози, що відповідає гіпофункції органу та носить пристосувально-компенсаторний характер.

У подальших експериментальних дослідженнях планується вивчити структурну реорганізацію щитоподібної залози при термічній травмі з використанням коригуючих чинників.