Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, Здобутки клінічної та експериментальної медицини, 14 червня 2017 року

Розмір шрифту: 
Роль ендотеліальної дисфункції у виникненні серцево-судинного ризику у хворих на АС
Богдан Олександрович Кошак

Остання редакція: 2017-06-09

Аннотація


Анкілозивний спондилоартрит  (АС) - хронічне системне запальне захворювання з переважним ураженням осьового скелета. Відомо, що смертність серед пацієнтів з АС в 1,5 рази вище популяційного рівня  і зумовлена сердцево-судинною патологією та хронічною нирковою недостатністю внаслідок амілоїдозу. В даний час доведено, що наявність персистуючого системного запалення є вагомим предиктором  розвитку серцево-судинних (СС) захворювань за причиною розвитку дисфункції ендотелію, а в подальшому - атеросклерозу, атеротромбозу, ремоделювання судинної стінки і міокарда і, відповідно,  основним чинником значно вищих від загальнопопуляційних випадків несприятливих загрозливих для життя станів.

Мета: Вивчити поширеність ендотеліальної дисфункції та встановити взаємозв’язки з факторами серцево-судинного ризику (ССР) у хворих на АС.

Матеріали і методи: обстежено 104 пацієнтів з АС, яким проводили стандартні діагностичні методи, що характеризують перебіг захворювання, а також параметри ліпідограми , УЗД комплексу інтима-медіа сонної артерії та оцінку ендотелійзалежної вазодилатації у відповідь на реактивну гіперемію. Клінічну активність недуги визначали за допомогою індексу активності захворювання BASDAI, функціонального індексу BASFI, метрологічного індексу BASМI, якості життя ASQoL. Для оцінки 10-річного ризику серцево-судинних захворювань використовували шкалу QRISK.

Результати: Згідно проведених результатів ЕД виявлено в 47% випадків. Встановлено, що за умов наявності ЕД <10% спостерігається достовірне (р=0.02) збільшення кількості пацієнтів з ЛПНШ >1,7ммоль/л, ЛПВЩ <1,0 ммоль/л, потовщенням ТІМ >0,9 мм. Поряд із тим, у хворих даної когорти реєструються достовірно вищі значення тривалості захворювання та суттєві відмінності за  його перебігом за показниками ВАШ, СРП, ШОЄ та індексами активності і функціональних розладів.

Оцінка за шкалою QRisk дозволила констатувати СС ризик, що становив 3,4 %, котрий згідно інтерпретації, близько в три рази перевищує ризик у загальній популяції, причому серед традиційних чинників найбільш часто зареєстровані збільшення ЛПВЩ і зменшення ЛПНЩ.

Висновок: Таким чином, слід припустити, що  в проблемі розвитку ССЗ за умов АС найбільшого значення набуває факт наявності системного запалення яке асоціюється з розвитком дисфункції ендотелію і  збільшенням рівня атерогенних ліпідів.


Повний текст: PDF