В останні роки невпинно зростає інтерес до вивчення ролі сечової кислоти в розвитку і прогресуванні серцево-судинних захворювань, особливо у людей молодого віку. При значній кількості робіт, присвячених вивченню різних аспектів впливу гіперурикемії на стан судинного русла і, зокрема, артерій нижніх кінцівок, структурно-просторова організація судинного русла гіперурикемії та гіперхолестеролемії є недостатньо вивченими.

Мета дослідження. З'ясувати особливості структурно-просторової реорганізації артеріального русла задніх кінцівок щурів дорепродуктивного віку (ДРВ) при експериментальній гіперурикемії та гіперхолестеролемії.

Матеріали та методи дослідження. Cтруктурно-просторову оцінку артерій задніх кінцівок щурів ДРВ вивчали на основі аналізу контрастних рентгенангіограм артеріального русла задніх кінцівок інтактних білих щурів-самців із експериментальними гіперурикемією та гіперхолестеролемією (по 8 тварин в групі) на 45 день експерименту.

Результати дослідження. За умов експериментальної гіперурикемії у щурів ДРВ звужувався просвіт артерій в усіх ділянках задніх кінцівок, при цьому найвираженіше зменшення діаметра судин спостерігалося у колінній ділянці, на що вказували зміни діаметра основного стовбура (D₀) і його товстішої гілки (D₁), які зменшувалися на 37,14 % (р<0,05) та 36,92 % (р<0,05) відповідно. Коефіцієнт асиметрії (Н₂)статистично достовірно (р<0,05) зростав на 9,69 %, а величина коефіцієнту галуження (k), на відміну від біфуркацій стегнової ділянки збільшувалася на 23,16 %. На гомілці діаметр головного стовбура артеріальних трійників зменшувався на 37,10 % (р<0,05), D₁ зменшився тільки на 5,13 %, а діаметр тоншої гілки (D₂) не змінився, тому Н₂ не відрізнявся від контрольного показника (– 0,99 %), а k зростав на 68,36 % (р<0,01).

В умовах змодельованої гіперхолестеролемії зміни артерій задніх кінцівок у білих щурів були менш виражені порівняно з попередньою досліджуваною групою. При цьому "точка прикладання" патогенного впливу змістилася на рівень судин більшого калібру. D₀ стегнової артерії зменшився на 21,35 %, що не було статистично достовірно порівняно з аналогічним показником в групі інтактних тварин. Значення D₁ знизилося на 15,19 %. Для D₂ різниця складала 1,89 %. Про зміни стереометричних характеристик артеріальних галужень і посилення їх симетрії свідчило паралельне наростання величини Н₂ та k на 6,26 та 30,13 % відповідно (р<0,05).

Зміни артерій колінної ділянки якісно були такими ж, як у судинах щурів попередньої експериментальної групи, однак їх кількісні параметри несуттєво відрізнялися від контрольних значень. Діаметр основного стовбура зменшувався на 10,00 %, товстішої гілки – на 9,23 %, тоншої – на 6,12 %, а коефіцієнти асиметрії і галуження зростали помірно – перший на 3,04 %, другий на 4,13 %.

Характер васкуляризації гомілкової ділянки задніх кінцівок також змінювався незначно. У судинних трійниках поперечний розмір D₀ зменшувався на 8,06 %, діаметр товстішої гілки регресував лише на 2,56 %, а значення D₂ залишалося незмінними відносно групи порівняння. Про відсутність значимих пертурбацій просторової організації артерій свідчили практична відсутність динаміки Н₂ (приріст – 0,91 %). Коефіцієнт галуження збільшувався на 6,84 %.

Висновки: При гіперурикемії у тварин дорепродуктивного віку звужувався просвіт артерій усіх відділів задніх кінцівок, при цьому найбільш виражене зменшення діаметра судин спостерігалося у колінній ділянці. Змодельована гіперхолестеролемія супроводжувалася зменшенням діаметра усіх досліджуваних судин, однак найістотніша регресія відмічена у стегновій ділянці.