Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, Здобутки клінічної та експериментальної медицини, 14 червня 2017 року

Розмір шрифту: 
ВИВЧЕННЯ АНТИМІКРОБНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ІММОБІЛІЗОВАНИХ ВОЛОКНИСТИХ ФОРМ N-ХЛОР- ТА N,N-ДИХЛОРСУЛЬФОНАМІДІВ
О. В. Сурмашева

Остання редакція: 2017-04-27

Аннотація


УДК 541(183.12+64):579.842:615.281.9

ВИВЧЕННЯ АНТИМІКРОБНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ІММОБІЛІЗОВАНИХ ВОЛОКНИСТИХ ФОРМ N-ХЛОР- ТА N,N-ДИХЛОРСУЛЬФОНАМІДІВ

О. В. Сурмашева1, Л. І. Романенко1, Г. М. Кременчуцький2, Д. О. Степанський2, І. П. Кошова2, В. М. Торопін3, Б. В. Мурашевич3

1 ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва» НАМНУ, м. Київ,

2 ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро,

3 ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет», м. Дніпро

В останнє десятиріччя значно зріс рівень придбаної резистентності хвороботворних мікроорганізмів до антибіотиків, внаслідок їх нераціонального використання. Тому медицина намагається обмежити використання антибіотиків, там де це можливо, в тому числі й у складі перев'язувальних засобів. Сучасні розробки в цій галузі спрямовані на створення перев’язувальних засобів пролонгованої дії з використанням нових біологічно активних та композиційних матеріалів. Вони, в першу чергу, призначені для надання  швидкої медичної допомоги на місті події, від якої багато в чому залежить  подальше успішне лікування в умовах стаціонарів. Тому важливо, щоб антимікробні препарати, які входять до складу  перев’язувальних засобів, забезпечували б надійний, тривалий захист ран від первинного та вторинного інфікування  (із-за накопичення ексудату),  і  при цьому  не  оказували б токсичної дії на організм в цілому.

Нами вивчена антибактеріальна й антимікотична активність волокнистих форм N-хлорсульфонаміду натрію (I) і N,N-дихлорсульфонаміду (II), іммобілізованих на поліпропіленовому волокні з прищепленим сополімером стиролу з дивінілбензолом, які заявлені у патенті України  №112187:

 

Для випробувань використовували зразки нетканих форм матеріалів з вмістом активного хлору 10% для (I) та 16% для (II), товщиною 2,5 мм і поверхневою щільністю 340 г/м2. Мікробіологічні дослідження проводилися методом «агарових пластин». У якості тест-штамів мікроорганізмів використовували: E. сoli АТСС 25922, P. aeruginosa АТСС 27853, S. аureus АТСС 6538, S. haemolyticus АТСС 14990, C. albicans АТСС 10231. Мікробне навантаження складало 107 КУО/мл. У якості поживного середовища використовували м'ясо-пептонний агар (МПА).

Виявлено, що при накладанні зразків матеріалів на застиглий МПА з тест-мікроорганізмами, пригнічення їх росту відбувалось тільки під зразками. Оскільки матеріали (I, II) мають здатність до активації з виділенням активного хлору в присутності водних розчинів амінокислот та солей амонію, у метод «агарових пластин» була внесена модифікація: тест-зразки матеріалів розміщували на середовищі ще незастиглого агару (при +45°С) так, щоб він покривав бокові сторони зразків. Після витримки проб на протязі 24 годин у термостаті при +37°С спостерігалась затримка росту мікроорганізмів навколо дослідних тест-зразків (I) та (II) в усіх повторах по відношенню до застосованих тест-мікроорганізмів. Данні наведені у таблиці:

Тест-штами

Діаметр зон затримки росту мікроорганізмів, мм

І

ІІ

1

E. сoli АТСС 25922

6,0-10,0

10,0-12,0

2

P. aeruginosa АТСС 27853

6,0-7,0

-

3

S. аureus АТСС 6538

16,0-25,0

28,0-30,0

4

S. haemolyticus АТСС 14990

17,6-21,4

-

5

C. albicans АТСС 10231

5,0-7,5

35,0-40,0

Таким чином, можна зробити висновок, що зразки волокнистих форм N-хлорсульфонаміду натрію (I) та N,N-дихлорсульфонаміду (II) проявляють  виражені антибактеріальні властивості до мікроорганізмів E. сoli, P. aeruginosa, S. аureus, S. haemolyticus та антимікотичну дію (особливо II) по відношенню до C.albicans при контакті з розчинами амінокислот та солями амонію. Враховуючи, що до складу ранового ексудату входять речовини подібної будови, матеріали перспективні для використання в якості антисептичних компонентів у складі перев'язувальних засобів пролонгованої дії. У цьому зв’язку доцільно провести мікробіологічні дослідження матеріалів (I, II) in vivo на піддослідних тваринах та вивчити їх фармакологічні та токсикологічні властивості.


Повний текст: PDF