Актуальність. Плацентарна дисфункція (ПД) є однією з головних причин синдрому затримки розвитку плоду, який призводить до високих перинатальних втрат, ускладнює до 6% вагітностей та має тенденцію до зростання. Недостатня кількість лікарських препаратів для лікування цієї патології обумовлює необхідність пошуку нових високоефективних і нешкідливих препаратів – гравідопротекторів. Гравідопротектори – лікарські препарати, які забезпечують нормальний розвиток плаценти та фетогенез, мають антигипоксичну, токолітичну, антиоксидантну, антиагрегаційну, мембранопротекторну дії.

Одним із перспективних напрямків є вивчення лікарських засобів, отриманих з листя артишоку польового (Cynara scolymus L.), які останніми роками стали використовувати для корекції різних порушень патологій вагітності. Широкий спектр фармакологічних ефектів, а саме наявність антиоксидантного, антигіпоксичного, антиагрегаційного, гепатопротекторного, мембранопротекторного, діуретичного ефектів у препаратів з листя артишоку польового дозволяє теоретично обгрунтувати наявність у них гравідопротекторної дії.

Ціль роботи полягає у вивченні гравідопротекторних властивостей препарату з листя артишоку польового (Хофітол, лабораторія Rosa-Phytopharma, Франція) на моделі гострої серотонінової плацентарної дисфункції.

Методи та матеріали. Плацентарну дисфункцію викликали підшкірним введенням серотоніну гідрохлориду (СГх) вагітним самкам щурів у дозі 2,5 мг/кг з 13-го по 17-й день гестації. Досліджуваний препарат хофітол вводили у лікувально-профілактичному режимі внутрішньошлунково у дозі 50 мг/кг з 11-го по 19-й день гестації. Препарат порівняння солкосерил (Valleant pharmaceutical Switselend GmbH, Швейцарія), який застосовують у комплексній терапії плацентарної дисфункції та синдрому затримки розвитку плоду, вводили внутрішньовенно у дозі 0,56 мл/кг за аналогічною схемою. Гравідопротекторну дію препаратів оцінювали за морфологічними дослідженням плаценти.

Отримані результати. Під впливом токсиканту в тканинах плацент самок щурів у 100 % випадків відмічали патологічні зміни структурних і морфометричних показників. Гістологічну картину можна було охарактеризувати як деструктивно-дистрофічні, запальні та метаболічні зміни з порушенням фетального кровообігу, що супроводжувалося пошкодженням клітин ендотелію і трофобласту.

Під впливом хофітолу на фоні викликаної ПД зменшуються порушення у структурі плаценти, більш ніж у 75% спостерігається нормальний материнський і плодовий кровообіг. Морфометричні показники позалабіринтних зон наближалися до інтактного контролю. Жодного випадку периплацентиту не було відмічено. Вміст глікогену по інтенсивності не поступається групі інтактних тварин, що свідчить про нормальний метаболізм плаценти. Вказані особливості гістоархитектоніки плаценти створювали передумови для нормалізації її діяльності і виконання властивих для неї функцій.

Референс-препарат на фоні введення токсиканту призводить до деякого покращення якісних і кількісних показників. Порушення у морфоструктурі плаценти виявлені у 64,7% спостережень. Відзначається різний ступінь порушення материнського та плодового кровотоку. Зустрічаються осередками тромбовані судини, периплацентит. Вміст глікогену дорівнює показникам групи інтактного контролю.

Висновки. На моделі гострої серотонінової плацентарної дисфункції встановлена гравідопротекторна дія хофітолу, за виразністю якої хофітол перевищує референс-препарат солкосерил. Доцільним є подальше дослідження механізмів гравідопротекторної дії хофітолу.