Сучасні вимоги щодо розробки нових фармацевтичних препаратів передбачають проведення досліджень з вивчення сумісності активного фармацевтичного інгредієнту (АФІ) з допоміжними речовинами (ДР). Залежно від складу фармацевтичного препарату між АФІ і ДР можуть відбуватися взаємодії, які впливатимуть на стабільність готового лікарського засобу, а отже його терапевтичну ефективність та профіль безпеки. Порівняно з іншими лікарськими формами таблетки, як правило, найменш схильні до проявів нестабільності – хімічної, фізичної, мікробіологічної тощо. У твердому спресованому стані протікання будь-яких реакцій суттєво сповільнюється, що одночасно є і перевагою, і недоліком таблетованої лікарської форми, оскільки на відміну від рідких або м’яких лікарських засобів, у таблетках набагато важче виявити ознаки нестабільності. Втім, слід мати на увазі, що навіть інертні за звичайних умов ДР при підвищенні температури та/або вологості навколишнього середовища можуть вступати у взаємодію з АФІ. Для виявлення можливих взаємодій між АФІ та ДР найширше використовуються методи термогравіметрії та інфрачервоної (ІЧ) спектроскопії.

Метою дослідження було вивчення сумісності сухого екстракту листя чорниці «Міртаргін», що також містить L-аргінін та міоінозитол, з ДР, обраними для розробки пролонгованих матричних таблеток: модифікаторами вивільнення – Methocel K4M, Methocel K100LV, Eudragit L100; наповнювачем – Avicel PH-101; зв’язувальною речовиною – Plasdone S-630; ковзною речовиною – магнію стеаратом. Дослідження проводили шляхом термогравіметричного аналізу індивідуальних зразків та бінарних сумішей (1:1) АФІ з ДР. При оцінці кривих TG–DTG висновок про відсутність взаємодії робили, якщо температура початку першої стадії розкладання суміші практично не змінювалася порівняно з чистим АФІ, а також враховували, наскільки термічна поведінка суміші відображує поведінку індивідуальних зразків. З метою верифікації результатів термогравіметричного аналізу застосовано метод ІЧ-спектроскопії. Експериментальні ІЧ-спектри бінарних сумішей порівнювали з теоретичними спектрами, які будували як лінійні комбінації спектрів відповідних індивідуальних зразків. Порівняння здійснювали у спектральній області від 600 до 1800 см^-1.

Згідно термогравіметричного аналізу для Methocel K4M, Methocel K100LV, Eudragit L100, Avicel PH-101 та Plasdone S-630 не встановлено несумісності з АФІ. Температура початку першої стадії розкладання АФІ у цих сумішах є незмінною, а криві TG–DTG відображують термічну поведінку, як АФІ, так і ДР. Втім, виявлено певні зміни у профілі суміші з магнію стеаратом: 1) у формі TG-кривої суміші зовсім не відображено поведінку чистого магнію стеарату; 2) на DTG-кривій суміші замість одного широкого та двох гострих піків, що відповідають магнію стеарату (у діапазонах 344–406°С, 406–428°С та 428–512°С, відповідно), наявний лише один дуже пологий пік (у діапазоні 365–530°С). Аналіз експериментальних ІЧ-спектрів цієї суміші також встановив істотні відхилення від теоретичних даних. Найбільш значуща зміна спостерігалася на ділянці біля 1700 см^-1 і проявлялася у вигляді чіткого піку, що відсутній на спектрах індивідуальних зразків, та відповідає коливанню C–O групи аліфатичної кислоти. Така твердофазна взаємодія магнію стеарату, у результаті якої утворюється стеаринова кислота, може мати місце з речовинами, молекули яких мають аміногрупи, а у даному випадку – L-аргініном, що входить до складу АФІ. Однак ця взаємодія виявлена при високому вмісті магнію стеарату у суміші (1:1), в той час як у складі таблеток його вміст передбачається 1,0 %. Крім того, не виявлено жодних ознак деградації біологічно активних речовин рослинного екстракту в присутності магнію стеарату. Отже, магнію стеарат може використовуватись у складі пролонгованих таблеток матричного типу з субстанцією «Міртаргін», однак обов'язковими є підтвердження стабільності препарату при зберіганні як в умовах навколишнього середовища, так і у стресових умовах.