Хвороби органів сечовидільної системи займають важливе місце в структурі захворюваності і багато в чому визначають показники дитячої смертності. Відомо, що неонатальний період є одним з найбільш критичних у житті дитини, коли відбувається серйозна перебудова його функціональних систем, насамперед сечовидільної системи, до позаутробного життя. Порушення в становленні цих життєво важливих систем реалізується в таку патологію сечовидільної системи, як аномалії та вади розвитку нирок, сечоводів, сечового міхура  та ін. Численні наукові дослідження показали, що патологія органів сечовидільної системи у дітей, особливо в  неонатальному віці,  характеризується своєрідністю нозологічних форм і розвиток яких пов'язаний з порушеннями адаптації дитини до позаутробного життя.