Остання редакція: 2017-04-13
Аннотація
Останнім часом в онкології все частіше зіштовхуються з проблемами пасажу сечі, що виникають при злоякісних пухлинах органів малого тазу, де одне з лідируючих місць належить прогресуючому раку шийки матки. Через анатомічні особливості – інтимне прилягання шийки матки до зони трикутника Льєто й усть сечоводів при інфільтративному рості новоутворення ураження останніх зустрічається досить часто. Злоякісні новоутворення найчастіше перебігають малосимптомно, що призводить до прогресуючого зниження функції і гідронефротичної трансформації нирки, інвалідизації хворих. Відновлення відтоку сечі можливе за допомогою стентування сечовода і черезшкірної пункційної нефростомії (ЧПНС). Інфільтративний ріст новоутворення, відсутність можливості візуалізації усть сечоводів найчастіше не дають можливості для проведення стентування і катетеризації верхніх сечових шляхів.
Мета. Визначити показання й ефективність ЧПНС при обструктивних симптомах верхніх сечових шляхів (ВСШ) у хворих онкогінекологічного профілю.
Матеріали і результати досліджень. У період з 2008 по 2016 рр. на базі кафедри урології й нефрології ОНМУ МКЛ № 10 було виконано 196 ЧПНС із приводу обструкції ВСШ у пацієнтів з новоутвореннями органів малого таза. Вік пацієнтів становив від 20 до 84 років, середній – (55,0±4,5) року, жінок – 112 (57 %), чоловіків – 84 (43 %). Нефростомія виконувалася під місцевою анестезією на ультразвуковому апараті Medelcom echotomoscope, за допомогою насадки і конвексного датчика.
Уретерогідронефроз одно- або двосторонній був діагностований у хворих з новоутвореннями різної локалізації: рак шийки матки – 75 (38,3 %), рак сечового міхура – 44 (22,2 %), рак передміхурової залози – 35 (17,8 %), рак тіла матки – 15 (7,7 %), рак яєчника – 6 (3 %), ректосигмоїдальний рак – 8 (4,4 %), наявність метастатичних змін заочеревинних лімфатичних вузлів – 13 (6,6 %).
Однобічна ЧПНС виконана в 138 (70,4 %) випадках, двостороння – в 58 (29,6 %). Основним принципом вибору одно- або двостороннього стомування була перспектива пацієнта для подальшого лікування, обсяг паренхіми нирок, одно- або двостороннє ураження нирок, можливості проведення подальшої хіміотерапії. При збереженні паренхіми нирок з обох сторін на тлі субренальної анурії частіше виконувалася одностороння нефростомія, у зв’язку з тим, що адекватна функція однієї нирки повністю стабілізує рівень азотистих шлаків і поліпшує якість життя пацієнта з одним дренажем.
Середній рівень креатиніну до ЧПНС дорівнював (486,12±25,62) мкмоль/л, після ЧПНС – знизився до (137,15±16,52) мкмоль/л, а через три тижні рівень креатиніну знизився до норми.
Середній рівень сечовини при субренальній анурії становив (17,34±4,10) ммоль/л, через тиждень після операції медіана знизилася до (8,5±1,4) ммоль/л, через три тижні – практично стабілізувалася у всіх пацієнтів.
Основними ускладненнями при проведенні ЧПНС були: субкапсулярна гематома – 13 (6,6 %), які вели консервативно, інтенсивна кровотеча з нефростомічного дренажу – 4 (2,0 %), що купірувалася короткостроковим перетисканням дренажу, ренефростомія – 14 (7,1 %).
Висновки. Черезшкірна пункційна нефростомія – малоінвазивний, ефективний і надійний метод дренування ВСШ при новоутвореннях шийки матки. Малоінвазивність, низька інтраопераційна травматичність, швидкість післяопераційної реабілітації для проведення подальшого спеціалізованого лікування і відносно краща якість життя пацієнтів порівняно з іншими методиками дренування нирок дозволяють нам рекомендувати це оперативне втручання для тривалого дренування ВСШ.