Вступ. На сьогоднішній день всім відомо, що однією з основних умов формування професійної компетентності є поєднання інноваційних та традиційних форм і методів навчання. Мета і завдання освітнього вузу полягає у створенні педагогічних умов формування професійної компетентності майбутнього спеціаліста. Однією з основних умов формування професійної компетентності лікаря є збалансованість всіх компонентів навчання, яке значною мірою залежить від педагогічних умов, професійного рівня та авторитету викладача. У зв’язку з цим важливого значення набуває реалізація у методичній системі медичних вузів сприятливих організаційно педагогічних умов для розвитку професійної компетентності майбутніх лікарів.

Вища медична школа повинна забезпечити випускникам систему інтегрованих теоретичних і клінічних знань, умінь та навичок, допомогти майбутнім фахівцям освоїти високі світові медичні технології, сформувати фахівця готового до практичної роботи у медичних закладах.

Основними формами організації навчального процесу на кафедрі дитячої хірургії та анестезіології є лекції, практичні заняття та самостійна робота студентів. Лекція – один із основних видів навчальних занять і водночас метод навчання у вищі школі, але останнім часом лекції почали втрачати популярність у студентів. Відмічається зниження кількості студентів, які відвідують лекції. Це пояснюється широкою доступністю матеріалів у інтернет мережі. Для збільшенні значимості ролі лекції у навчальному процесі наша кафедра розробляє лекційний матеріал на досвіді роботи клінічних баз, лекція будується як інтерактивне спілкування студентів і лектора. Лекції насичені демонстративним матеріалом, фото, відео зображеннями, які отримані під час роботи клініки.

Велику увагу на кафедрі приділяємо практичним заняттям, на яких студенти під керівництвом викладача проводять обстеження хворого із подальшим обговоренням попереднього діагнозу, необхідності додаткових методів обстеження, проводять клінічний пошук шляхів підтвердження діагнозу та розробляють план лікування. Студенти мають змогу бути присутніми при основних діагностичних маніпуляціях та при проведені операцій. В подальшому проводять спостереження за хворим в післяопераційному періоді, що наближує заняття до практичної роботи лікаря.

Таким чином практичні заняття на кафедрі проводяться за методикою проблемно-орієнтованого навчання.

Самостійна робота - це основний засіб засвоєння студентом навчального матеріалу у вільний час. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується навчальним робочим планом і складає приблизно третину загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення навчальної дисципліни.

Для ефективної самостійної роботи у студента повинна бути мотивація, зрозумілі цілі та плани вивчення певної проблеми.

На сучасному етапі підготовки медичних фахівців прийнято розглядати як цілісний процес формування професійної компетентності, що потребує не тільки теоретичних та практичних професійних знать, але і навичок застосувати їх на практиці, не тільки психологічну готовність до роботи з хворими, але й вміння приймати участь у роботі колективу обговорювати проблеми з колегами, та приймати цілком самостійні рішення. Найбільш продуктивним засобом у цьому процесі є інтерактивні технології навчання. Вони сприяють формуванню таких якостей майбутнього фахівці як: відповідальність, здатність обговорювати проблему колективом, співпраця, взаємодопомога, та що найбільш важливе брати відповідальність за прийняття рішення у екстремальних ситуаціях.

Інтерактивні технології навчання багато в чому реалізує позицію педагога. Ще К. Д. Ушинський відзначав, що «заохотити» людину до навчання більш гідне завдання, ніж «приневолити». Викладач просто передаючи свої знання не може «навчити», а повинене створювати умови для активного пошуку та набуття знання студентом, даючи змогу «навчитися». Викладач повинен вміти управляти пошуком теоретичних знань та слідкувати за формуванням професійних навичок.

Навчальний процес це взаємозалежна робота студента та викладача в якій викладач надає студентам необхідний об’єм знань визначений навчальними завданнями, засоби та прийоми роботи, надає консультації та керує навчальним процесом, контролює та оцінює якість засвоєних ними знань, умінь та навичок. Саме поняття «взаємодія» припускає деяку рівноправність суб’єктів і об’єктів, їх взаємозв’язок, взаємний вплив, взаємну дію. Якість та об’єм знань залежить від цілої низки факторів які впливають на їх засвоєння та залежать від студента та викладача. До факторів які залежать від студента можливо віднести здібності студента до навчання, тип вищої нервової діяльності, швидкість мислення, характеристики пам’яті, рівень попередньої підготовки, працездатність та рівень мотивації до навчання. Фактори які впливають на рівень отриманих знань та залежать від викладача можливо розділити на дві умовні групи: особисті якості викладача, та педагогічне вміння. Від викладача залежить вибір дидактичної системи, методології проведення занять, вмінні керувати навчальним процесом, вміння заохотити студентів до пізнання, ефективність та об’єктивність оцінювання результатів навчання. Викладач повинен донести до свідомості студента залежність якості знань та вмінь від його вмотивованості та особистого внеску в навчальний процес.

Висновки Застосування на заняттях інтерактивних технологій переводить студента з пасивного приймача знань у активного учасника навчального процесу. Саме застосування інтерактивних методів навчання, на нашу думку, є найефективнішим способом формування професійної компетентності у майбутніх лікарів.