ВИКЛАДАННЯ «МЕДИЧНОЇ ПАРАЗИТОЛОГІЇ», ЯК РОЗДІЛУ, ІНТЕГРУЮЧОГО ДИСЦИПЛІНУ «МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ»

В. І. Павліченко, О. Б. Приходько, Т. І. Ємець, Г. Ю. Малеєва

Запорізький державний медичний університет

Вступ. Невід’ємною частиною реформування системи охорони здоров’я у державі є також реформування вищої освіти.

«Болонському процесу», його перспективам, реаліям та міфам, ефективності та недолікам, впровадженню сучасних методів викладання медичних дисциплін присвячено багато досліджень, але головний висновок, який можна зробити проаналізувавши їх – зусилля фахівців різних медичних (фармацевтичних) ВНЗ в першу чергу направлені на підвищення якості освіти. Розділяючи ці погляди, ми пропонуємо новий підхід до викладання розділу «Медична паразитологія».

Основна частина. Мета роботи – провести аналіз літератури за науковими дослідженнями різних аспектів взаємодії в системі «паразит-хазяїн». Після цього – використовувати ці дані на заняттях, поєднуючи їх з подібними питаннями з цитології та генетики (Модуль І), що буде спонукати студентів до їх повторення і кращої підготовки до Модуля-ІІ та іспиту.

Різним аспектам взаємовідносин паразитів та людини присвячено багато публікацій. Розглянемо деякі з них.

Д. К. Кужель зі співавторами [1] в експериментальному опісторхозі, який вони викликали у хом’яків, встановили, що метаболіти марит котячого сисуна виявляють генотоксичний вплив на клітини крові, кісткового мозку та печінки in vivo, призводячи до збільшення кількості одноланцюгових розривів та лужно-лабільних сайтів ядерної ДНК. Також серед клітин підвищується рівень апоптозу, порівняно з контролем, у 8,3 - 10,5 разів.

Зоріна В. В. та Бекиш В. В. [2] провели дві серії дослідів: на самцях хом’яків, уражених ціп’яками, та на крові хворих теніїдозами пацієнтів і донорів. Інвазія хом’яків ціп’яками викликала у клітинах кісткового мозку збільшення кількості одноланцюгових розривів ДНК до 6,36%, а лужно-мобільних сайтів – до 8,03%. Наразі рівень апоптозу не змінювався. У пацієнтів з теніарінхозом до лікування показник генотоксичної дії ціп’яка на лімфоцити периферичної крові у 16,9 разів перевищував показник донорів крові, а в пацієнтів з теніозом – у 13,7 разів. Поряд з цим, відсоток апоптотичних клітин теж збільшувався.

Дослідження Пашинської О.С. зі співавт. [3] дії метаболітів статевозрілих форм і личинок трихінел на соматичні та генеративні клітини мишей-самців доводять співпадіння цієї дії з ростом показників патогенного впливу трематод і цестод на організм хазяїна. Також ними встановлені генотоксичний та цитотоксичний ефекти в клітинах кісткового мозку вагітних самиць мишей, що на їх думку можна пояснити наявністю у секреторно-екскреторних продуктах трихінел одно- та дволанцюгових ендонуклеаз.

Висновок. Наведені дані доповнюють матеріал підручника і їх доцільно використовувати на заняттях. Окрім цього, можна організовувати групи з декількох успішних студентів для навчально-дослідницької діяльності і доручати їм пошук даних з різних аспектів адаптації паразита та хазяїна, а також інших питань, з наступним обговоренням їх на заняттях.

Література

1. Кужель Д. К. Генотоксическое и цитотоксическое воздействие марит кошачьего сосальщика на соматические клетки хозяина / Д.К. Кужель, В. Я. Бекиш, В. В. Зорина // Вестник ВГМУ. – 2013. - № 3 (12). – С. 106-115.
2. Зорина В. В. Нарушение структуры ДНК и апоптоз клеток хозяина до и после комбинированного лечения инвазии тениидами / В. В. Зорина, В. Я. Бекиш // Журнал Гродненского государственного медицинского университета. – 2015 г. - № 4. – С. 88-91.
3. Пашинская Е. С. Воздействие трихинелёзной инвазии на геном хозяина при беременности / Е. С. Пашинская, В. Я. Бекиш, О.-Я. Л. Бекиш и др. // Вестник ВГМУ. – 2009. – № 4 (8). – С. 144-152.

Авторська довідка:

1. Павліченко Віктор Іванович, ЗДМУ, доцент кафедри медичної біології, паразитології та генетики, кандидат біологічних наук. Запоріжжя, вул. Героїв 53 бригади 38, кв. 53. Тел. дом. 429149, роб. 2338525, моб. 80676125313, e-mail pavlichenko.victor@gmail.com
   1. Приходько Олександр Борисович, ЗДМУ,завідувач каф. медичної біології, паразитології та генетики, доцент, доктор біологічних наук. Запоріжжя, вул. Бульвар Гвардійський 146, кв. 42. Тел. дом. 327978, роб. 343641, моб. 80978162391, e-mail alex.33@mail.ru
   2. Ємець Тетяна Іванівна, ЗДМУ, доцент кафедри медичної біології, паразитології та генетики, кандидат фармацевтичних наук. Запоріжжя, вул. Незалежної України 49, кв.66. тел. дом. 2332376, роб. 343641, моб. 80979777915, e-mail emets-66@mail.ru
   3. Малєєва Ганна Юріївна, ЗДМУ, кафедра медичної біології, паразитології та генетики, асистент. Запоріжжя, вул. Чумаченка 16, кв. 47. Тел. дом. 957028, роб. 343641, моб. 80674355990, e-mail a.maleeva_1985@mail.ru