Вступ. Проблемно-орієнтоване навчання є особливим варіантом засвоєння навчального матеріалу на основі реальних клінічних ситуацій зі значною мотивацією студентів до самостійного вивчення предмету та заохочення до навчального процесу загалом.

Основна частина. Метою роботи було виявити особливості різних типів проблемно-орієнтованого навчання при вивченні педіатрії. Проведено анкетування студентів 6 курсу медичного факультету №2 Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет», які навчалися на кафедрі педіатрії та дитячих інфекційних хвороб за методикою проблемно-орієнтованого навчання впродовж модулю 5 «педіатрія» у рамках грантового проекту ЕРАЗМУС+ ЕАСЕА ТАМЕ. Першу групу респондентів сформували 23 студентів, що вивчали педіатрію за методом бранчевих кейсів, групу порівняння – 28 студентів, які навчалися за методом лінійних кейсів. Відмічено, що з точки зору студентів позитивні сторони проблемно-орієнтованого навчання полягали у зануренні в діагностичний і лікувальний процес (58,3% студентів І групи і 60,7% респондентів ІІ групи), прийнятті самостійних рішень (37,5% і 46,4% відповідно), усвідомленні наслідків тих чи інших своїх рішень (64,3% та 7,8% відповідно), можливості «взяти паузу» в процесі роботи з пацієнтом і отримати необхідну довідкову інформацію (20,8% і 17,9% відповідно), мотивації до самостійного вивчення матеріалу (54,2% і 42,8% відповідно).

Висновки: проблемно-орієнтоване навчання значно мотивує студентів до самостійного вивчення матеріалу та сприяє усвідомленню наслідків при вирішенні реальних клінічних ситуацій, особливо при застосуванні бранчевих варіантів кейсів.