Розмір шрифту: 

Правила прописування лікарських препаратів студенти вищих  медичних навчальних закладів починають вивчати на ІІІ курсі навчання (предмет «загальна фармакологія»), продовжують вивчати під час проходження клінічних дисциплін в тому числі і курсу клінічної фармакології. Для успішного прописування ліків майбутні лікарі мають добре знати основи фармакодинаміки і фармакокінетики груп лікарських препаратів, ймовірність взаємодії ліків між собою та із зовнішніми факторами (їжа, шкідливі звички тощо), режими дозування найбільш поширених лікарських препаратів. При оцінюванні знань та навичок у студентів як на університетському, так і державному рівні («КРОК-1») завжди постає питання наскільки достатнім є знання у студентів – майбутніх лікарів щодо прописування лікарських препаратів і наскільки обґрунтовано вони вміють їх використовувати в практичній діяльності. Для отримання відповіді на поставлене питання нами був проведений аналіз результатів цілого ряду досліджень з приводу успішності засвоєння студентами і лікарями правил прописування лікарських препаратів.

Відповідно до досліджень Lewis P.J. et al., 2009 помилки при призначенні лікарських препаратів становлять близько 7% від усіх призначень. Згідно масштабних досліджень, проведених у Великобританії в 2009 р., помилки у прописуванні лікарських препаратів відзначаються у 8,9% всіх призначень, причому серед молодих лікарів, що працюють лише 1-2 роки після закінчення навчального закладу, ця цифра була вдвічі більшою. Дослідження, проведене в 15 європейських країнах Європейською асоціацією клінічної фармакології і терапії (клінічних дисциплін) (EACPT) серед студентів вищих навчальних медичних закладів заключного року навчання, виявили брак необхідних знань для прописування лікарських препаратів – у 27,6%  спостерігалась субоптимальна доза або тривалість лікування, у 46,2% невідповідність прописування мала неприйнятний характер (у 15% - це могло призвести до серйозної токсичності, у 4% - до летального наслідку) (Brinkman D.J. et al., 2016). Особливо часто студенти мали недостатні знання щодо взаємодії лікарських препаратів, а також робили неправильний вибір препаратів для лікування найпоширеніших хвороб (46%) або робили помилки у виписуванні рецептів (55%). При цьому середній рівень знань з клінічної фармакології і терапії, тобто якісна успішність сягала 69%. Студенти, в навчанні яких застосовували підхід, що орієнтований на вирішення проблеми (інтерактивні семінари, робота у малих групах з прописуванням лікарських препаратів на моделях-симуляторах або для справжніх пацієнтів) мали кращі знання і рідше прописували невідповідні препарати (на 7% і 29% відповідно), ніж студенти, що переважно відвідували традиційні заняття (лекції, самопідготовка з підручником, складання усного і письмового іспиту). Виходячи з викладеного можна зробити висновок, що студентам не вистачало впевненості щодо практичних навичок прописування лікарських препаратів, більшість з них були не задоволені кількістю і якістю додипломного вивчення клінічної фармакології і клінічних дисиплін, що вони отримали.  Лише 29% студентів відчували себе достатньо підготовленими для майбутнього прописування лікарських препаратів в якості лікаря. Згідно аналізу рецептів, що виписуються лікарями в Південному регіоні України, майже 2% містять помилки, а 0,1% є небезпечними для здоров’я людини. Зокрема поширеними є помилки як у назві інгредієнтів, так і самих препаратів, у дозах, значно частіше зустрічаються помилки у призначенні або оформленні рецептів.

Отже, вивчення фармакології, клінічної фармакології і терапії (клінічних дисциплін) у вищих медичних навчальних закладах на цей час не в повному обсязі забезпечує спроможність майбутніх лікарів прописувати лікарські препарати. З метою покращення знань і навичок прописування рецептів, з нашого досвіду, потрібно збільшити в учбовому процесі частку інтерактивних семінарів, роботу у малих групах з моделюваннями клінічних ситуацій. Особливо важливим є впровадження елементів стимуляційної медицини, де до автоматизму відпрацьовуються усі дії лікаря. З досвіду Швеції і США також ще одним фактором поліпшення якості прописування ліків є впровадження електронного рецепту, проте це задача найближчого часу.