Розпочинаючи навчання у вищій школі, студенти часто недостатньо психологічно готові до нових умов [1]. У них зазвичай відбувається руйнування роками вироблених установок, навичок, звичок, ціннісних орієнтацій колишніх вихованців середньої школи; втрати роками закріплених взаємин з колективом та формуванням нових навичок, а також  невміння здійснювати психологічну саморегуляцію власної діяльності та поведінки [2]. Це все призводить до стану психологічного напруження та сильних емоційних переживань. Такий психо-емоційний стан негативно відображається на навчальній успішності через зниження навчальної мотивації.

З метою зниження рівня невротизацітії, покращення адаптації та підвищення рівня мотивації студентів медиків до учіння в ДВНЗ „Івано-Франківський національний медичний університет” був створений кабінет психологічної допомоги. За трьохрічний період роботи кабінету було продіагностовано 1867 осіб, із них 1226 жінок та 641 чоловіків. Використавши спостереження, групові бесіди, анкетне опитування, методику діагностики навчальної мотивації у студентів А. А. Реан і В. А. Якунін, модифікація Н. Ц. Бадмаєвої та спеціальне дослідження стану невротизації студентів за допомогою тесту Л.І. Вассермана, нами проводився порівняльний аналіз мотивації у студентів до та після надання психологічної допомоги.

Аналіз показників адаптації у загальній вибірці майбутніх медиків виявив, що більшість з них (86,24 %) добре соціально адаптовані. У них високі показники самоконтролю; вони здатні до самоприйняття та прийняття інших, що позитивно впливає на якість академічної освіти, сприяє фаховому оволодінню практичними навичками. Водночас є студенти, які зіштовхуються з труднощами, зумовленими психологічною неготовністю до оволодіння обраною професією, що негативно впливає на  процес адаптації. Таким студентам пропонувалась психокорекцій на допомога. Після проведення якої, у них показник соціально-психологічної адаптації значно покращився. Cтуденти із високим рівнем невротизації характеризуються підвищеною емоційною збудливістю, результатом якої є поява таких негативних переживань, як тривожність, напруженість, занепокоєння, розгубленість, дратівливість тощо. Їм була запропонована психологічна допомога. Тільки 60 осіб виявили бажання (38 дівчат та 22 юнаки). Психологічна допомога проводилась відповідно до індивідуальних потреб та показань результатів діагностичних досліджень упродовж одного року. Нами застосовувалась індивідуальна класична психоаналітична терапія та групова психо-корекціна робота. Після проведеної роботи встановлено, що високий рівень невротизації діагностовано лише у 3 осіб та у 12 студентів діагностовано середній рівень.  Разом з тим, у більшості опитуваних 45 студентів – низький рівень, що свідчить про: емоційну стійкість студентів; позитивний фон переживань (спокій, оптимізм); ініціативність; відчуття власної гідності; незалежність, соціальну сміливість; легкість у спілкуванні.

Порівняльний аналіз показників мотивації до учіння у досліджуваних студентів після надання психологічної допомоги показав  позитивну динаміку усіх видів досліджуваних мотивацій. Отже, результати експериментального дослідження доводять тісний взаємозв’язок між рівнем невротизації та станом мотивації до учіння у студентів-медиків. При цьому, зниження рівня невротизації призводить до позитивних змін у мотиваційній сфері навчального процесі. Саме тому, вважаємо доцільним проводити психокорекційну роботу, спрямовану на пониження рівня невротизації із студентами різних курсів впродовж навчанні у різних вишах.

1. Левківська Г. П. Адаптація першокурсників в умовах вищого навчального закладу освіти: навчальний посібник / Г. П.Левківська, В.Є. Сорочинська, В.С. Штифурок . – К., 2001. – 128 с.

2. Гриценок Л. І. Мотивація навчальної діяльності як психолого-педагогічна проблема / Л. І. Гриценок, Л. В. Дзюбко // Психолінгвістика. Науково-теоретичний збірник ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький” ДПУ ім. Григорія Сковороди. – 2009. – № 4. – С. 33–43.