Актуальність використання симуляційного навчання для підвищення якості післядипломної медичної освіти зумовлена низкою чинників, а саме:

• відтворення клінічних ситуацій відповідно до мети навчання, усвідомлення, відпрацювання, повторення, оцінки отриманих знань, умінь і навичок;
• формування необхідних компетенцій, які згодом переносяться в реальну професійну діяльність;
• формування умінь і навичок роботі в команді і можливість відпрацювання комунікацій між її членами, тобто під час симуляції відпрацьовуються до автоматизму не лише всі рухи та маніпуляції, але й взаємодія в команді;
• можливість отримати необхідні навички для дій фахівців у надзвичайній ситуації, які складно відтворити у реальності тощо.