В умовах розвитку сучасного суспільства освіту необхідно розуміти не тільки, як процес створення і передачі знань, але й як вміння аналізувати інформацію, виділяти первинну інформацію у величезному інформаційно-комунікаційному просторі і використовувати її в практичному призначенні [1, 2].

В сучасному суспільстві нівелюються більшість традиційних систем взаємодії, які складаються в сфері освіти [2]. Самостійне спрямоване навчання: процес отримання знань, при якому студент сам приймає рішення, вибирає і здійснює для себе освітню стратегію, використовуючи матеріали, отримані за допомогою онлайн технологій, і небажання або невміння студента працювати з підручниками і монографіями не виправдовує отриманий результат. Втрачаються глибоке вивчення теоретичної бази, вміння застосовувати її у клінічній ситуації, знання термінології та вміння використовувати її у постановці клінічних діагнозів, а також, недостатнє знання патогенезу захворювання, яке не дає можливість виробити правильну тактику лікування хворої [1, 3]. І тільки поєднання педагогічних методик викладання: реального навчання з викладачем в класі, вивчення академічних першоджерел, використання інтерактивних і онлайн технологій, відпрацювання практичних навичок на акушерських і гінекологічних фантомах та у симуляційних класах, робота біля ліжка хворої дає повну теоретичну підготовку студента-медика, формування його клінічного мислення, яке є основним моментом в роботі лікаря.

Спираючись на багаторічний досвід роботи зі студентами 4-го, 5-го, 6-го курсів на кафедрі акушерства і гінекології №1 ОНМедУ прийшли до висновку, що необхідно розвивати у майбутніх лікарів вміння та бажання працювати з академічними посібниками, монографіями. І лише це при сумісному використанні інших комплексних підходів до навчання, дає можливість досягнути максимальних результатів в підготовці майбутніх кваліфікованих спеціалістів.