Особистість майбутнього лікаря включає комунікативну підготовку, що формується і вдосконалюється під час курації пацієнтів. У цьому чинне місце займає підготовка викладачем пацієнтів для курації з роз'ясненням їм мети її, що сприяє взаємній готовності до спілкування та ефективній взаємодії. Правильна побудова розмови включає заохочення пацієнта, повторення його слів для повідомлення подробиць (рефлексія), пояснення, співпережиття, уточнення моментів при непослідовності розповіді (конфронтація), уточнення (інтерпретація), з'ясування переживань пацієнта. Спілкування пацієнта та студента-куратора без взаємної підготовки буде неефективним. Також під час курації студент набуває навичок застосування принципів деонтології, включаючи доброзичливість, тактовність, емпатію, організаторські здібності, соціальний інтелект, виразну мову, експресію особистості та поведінки. Важливим є принцип збереження лікарської таємниці, що має поєднуватись з професійною оцінкою: не залякати хворого, а пояснити необхідну медичну тактику і позитивні наслідки запропонованого лікування, морально підтримати пацієнта важливо для покращення прогнозу, для одужання, для збереження працездатності. Під час курації викристалізовуються і навички спілкування медиків між собою, у чому мають значення чесність, справедливість, порядність, готовність передати свої знання і досвід. Обговорення конкретних клінічних ситуацій з викладачем і колегами сприяє вибору вірної тактики у комунікаціях.

Таким чином, курація пацієнтів у терапевтичній клініці університету, за умов підготовки викладачем пацієнтів, є запорукою формування і вдосконалення комунікативної компетентності студента. Увага і повага до пацієнта, поєднання класичних засад деонтології з їх сучасним доповненням є необхідною складовою особистісного становлення майбутнього лікаря.