З метою запобігання поширення плагіату в наукових роботах викладацького складу, докторантів, аспірантів, здобувачів нау­кового ступеня та студентів (зокрема кваліфікаційних робіт ма­гістрів) усіх форм навчання; розвитку навичок коректної роботи із джерелами інформації; дотримання вимог наукової етики та поваги до інтелектуальних надбань, активізації самостійності й індивідуальності при створенні авторського твору і відповідаль­ності за порушення загальноприйнятих правил цитування роз­роблено Положення: “Протидія плагіату в Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького” для недопущення «привласнення» авторства на чужий твір або на чуже від­криття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також ви­корис­тання у своїх працях даних результатів досліджень чи іншої інформації з чужого твору (або його частини) без посилання на автора та першоджерело. Протягом трьох семестрів існування експертизи здійснено перевірку 529 наукових праць, проаналізовано літературні посилання, встановлено відсоток унікальності тексту. Нами стверджено, що одномоментна перевірка декількох дисертацій та авторефератів є цілком можливою (одномомен­тне застосування ПЗ "Advego Plagiatus 1.3.3.1" з обмеженістю перевірки обсягу роботи до 200000 символів та ПЗ "AntiPlagiarism.NET" або "ETXT Антиплагиат, версія 3.72.0.0" добре реалізується) при достатньо потужному апаратному забезпеченні. Виявлено динамічне зростання кількості наукових робіт з задовільною унікальністю (статті, дисертаційні роботи) – відсотком унікальності 81%-90%. Проте залишаються стабільними показники кількості «сумнівних» робіт (статті, тези) з відсотком унікальності тексту 70%±3% (похибка методу), спостерігається відносно стабільний рівень робіт з високим відсотком унікальності тексту – статті, автореферати дисертацій (більше 90%) і робіт з «прохідним» рівнем оригінальності наукових досліджень (статті, тези) в контексті запозичень з літературних даних та інтернет-ресурсів. Аналіз рецензованих наукових праць встановив послідовне зростання кількості підготовлених до публікації статей у фахові журнали і значне – тез доповідей, кількість наданих на експертизу дисертаційних робіт та авторефератів змінилася незначно. Максимальний збіг текстових даних не пере­ви­щував межу 30%. Відсоток унікальності (оригіналь­ності) те­кс­тових даних для публікацій, звітів з наукової роботи, підручників, навчальних посібників та методичних матеріалів, типових дипломних (кваліфіка­цій­них робіт) спеціалістів (фармацевтичний факультет) та магі­стрів не був меншим 70%, кандидатських та докторсь­ких дисертаційних робіт – не меншим 80%).