Лобанова І.С.

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця

Вступ. Головною метою підготовки лікаря будь-якої спеціалізації є формування систем умінь і навичок, що складають основу професійної майстерності спеціаліста. Важливим аспектом лікарської практики є оволодіння навичками лише у поєднанні лікар–пацієнт [1, 2].

Основна частина. Формування клінічного мислення студентів та засвоєння ними практичних навичок обстеження неврологічних хворих є складним і тривалим процесом, що вимагає поетапного методичного підходу. Необхідною умовою для успішного засвоєння студентами методів обстеження неврологічних хворих  є високий рівень теоретичної підготовки.  Саме тому перший крок включає детальний розбір теми практичного заняття. В подальшому, велику увагу слід приділяти теоретичному ознайомленню студентів  з методикою збору скарг, анамнезу, об’єктивного обстеження хворих. Обов’язковим моментом на цьому етапі засвоєння практичних навичок є наголошення студентам необхідності дотримання у спілкуванні з хворими сучасних принципів медичної етики та деонтології. В подальшому проводиться відпрацювання студентами методики неврологічного обстеження хворих на манекенах та муляжах. Важливим етапом даної складової навчального процесу є демонстрація студентам обстеження пацієнтів з включення відео та фотоматеріалів.  Завершальним етапом опрацювання практичних навичок є самостійна робота студентів з неврологічними хворими, обов’язково під керівництвом викладача.  Ґрунтовне обговорення її результатів проводиться в учбовій кімнаті,  виділяється провідний синдром чи синдроми і встановлюється топічний діагноз з визначенням рівня ураження нервової системи, що дозволяє студентам інтегрувати набуті знання у практичну діяльність. Важливого  значення у формуванні клінічного мислення майбутнього лікаря набуває самостійна курація пацієнтів з подальшим написанням історії хвороби, необхідною метою якої є комплексне обстеження хворих з подальшим встановленням діагнозу та призначенням індивідуального лікування. Це дозволяє комплексно обстежити даного пацієнта і призначити лікування з урахуванням всієї наявної у нього  патології. Саме на даному етапі викладач може оцінити ступінь оволодіння студентами неврологічного обстеження хворих, можливість аналізу виявленої під час огляду патології,  її інтерпретації  та застосування отриманої інформації для проведення диференційної діагностики та встановлення попереднього та остаточного клінічного діагнозу. Остаточна оцінка засвоєння студентами  практичних навичок повинна проводитись  під час підсумкового модульного контролю та бути необхідним допуском подальших етапів (комп’ютерне тестування та вирішення ситуаційних задач) перевірки знань з неврології.

Висновки. Удосконалення відпрацювання студентами практичних навичок вимагає поетапного методичного підходу. Самостійна курація пацієнтів з подальшим написанням історії хвороби, що включає комплексне обстеження неврологічних хворих з подальшим встановленням діагнозу та призначенням індивідуального лікування, є важливим етапом у формуванні клінічного мислення майбутнього лікаря.

Література:

1. Дубініна В.Г., Рибін А.І. Шляхи оптимізації викладання клінічних дисциплін (онкології) у медичному університеті //Медична освіта.-2009.-№2, С.88-89.
2. Пришляк О.Я., Дикий Б.М., Кондрин О.Є., Копча В.С. Особливості відпрацювання студентами практичних навичок у клініці інфекційних хвороб //Медична освіта.-2008.-№1, С.31-33.

Лобанова Ірина Сергіївна

К.м.н., асистент кафедри неврології

Київська область, смт Чабани, Вул. Юності 1/60

050 352 75 35, Lobanova_Iryna@ukr.net