Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, Транснаціональний розвиток освіти та медицини: історія, теорія, практика, інновації, 23-24 листопада 2017 року

Розмір шрифту: 
ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПОТРЕБИ ПОСТІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ ЯК УМОВА УСПІШНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ
Володимир Волошин

Остання редакція: 2017-11-06

Аннотація


Волошин В.Д.

кандидат медичних наук, доцент

доцент кафедри патологічної анатомії з секційним курсом та судовою медициною Тернопільського державного медичного університету ім.І.Я.Горбачевського,

Волошин О.С.

кандидат біологічних наук, доцент

доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

Гуменюк Г.Б.

кандидат біологічних наук, доцент

доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПОТРЕБИ ПОСТІЙНОГО САМОРОЗВИТКУ ЯК УМОВА УСПІШНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ

Спрямованість України на євроінтеграцію, глобалізація сучасного простору ставить перед здобувачами вищої освіти, зокрема, медичної, нові вимоги. Успішне налагодження міжнародних зв’язків в освітній сфері можливе за умови раціональної переоцінки старої освітньої моделі, корекції змісту і форм навчання. В цьому контексті важливо насамперед визначити системні відмінності між українською медичною освітою та медичною освітою країн-лідерів галузі, проаналізувати, що корисного ми можемо запозичити [1]. Перебудова вищої медичної освіти і системи охорони здоров’я передбачає контрольоване заміщення старої моделі Семашко сучасними світовими схемами, практиками та досвідом [3].

Європейська освітня модель вимагає від студента, а згодом – спеціаліста не лише відповідного рівня фахових знань, але й постійного відслідковування нового в теорії і практиці медицини, динамічної взаємодії з іншими представниками галузі. Сучасні медицина і біологія знаходяться в стані бурхливого оновлення методів і засобів дослідження, інтенсивний розвиток цифрових технологій підняв на якісно новий рівень клінічну та лабораторну практику у цих галузях. Це, а також використання цифрового обладнання безпосередньо у клініці сприяє істотному прогресу в діагностиці і лікуванні. Саме тому сучасний клініцист для підтримання відповідного професійного рівня і конкурентоспроможності повинен своєчасно оновлювати свою базу знань і навичок. Виховання у майбутнього лікаря усвідомленої потреби саморозвитку є необхідною умовою його професійної адаптації і тому повинно стати одним з пріоритетних завдань вищої школи.

Медична освіта зобов’язана формувати в студентів психологічну і фахову готовність до саморозвитку, сучасна реальність не повинна стати несподіванкою для молодого лікаря. Одним з важливих механізмів саморозвитку є формування комунікативної компетентності. Вища школа повинна створити умови для здобуття не лише знань і навичок, але й вміння налагоджувати професійні комунікації з метою своєчасного отримання актуальної інформації, проведення спільних досліджень, удосконалення методів лікування, підвищення фахового рівня. Комунікативна компетентність фахівця передбачає вміння самому визначати тему і напрямок комунікативної діяльності, самостійно визначати учасників комунікативного процесу, нести відповідальність за прийняті рішення. Комунікативна компетентність може бути успішною лише при відповідному рівні загальної культури і елементарної обізнаності з сучасними технічними засобами зв’язку, важливим також є знання іноземної мови.

Нові тенденції в системі охорони здоров’я, сучасна медична реформа вимагають від спеціаліста крім якісних фундаментальних знань гнучкості мислення, відкритості до нового у галузі. Тому вища медична освіта повинна здійснити методологічну переорієнтацію освітнього процесу на особистість, сформувати нову філософію і стратегію мислення, не можна допустити поверхневості і поспішності у реформуванні медичної галузі [2].

 

  1. Беззуб І. Сучасний стан та перспективи розвитку медичної освіти в Україні [Електронний Ресурс] / І.Беззуб // Центр досліджень електронних комунікацій НБУ В. - Режим доступу: http://www.nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2855:suchasnij-stan-ta-perspektivi-rozvitku-medichnoji-osviti-v-ukrajini&catid=8&Itemid=350- Назва з екрану. – Дата звернення: 27.10.2017.
  2. Зіменковський Б.С. Актуальні проблеми розвитку інноваційних процесів у вищій медичній та фармацевтичній освіті України у контексті європейського вибору / Б.С. Зіменковський, М.Р. Гжегоцький, І.І. Солонинко // Матеріали науково-методичної конференції [«Досвід впровадження основних засад Болонського процесу в систему вищої медичної (фармацевтичної) освіти»], (Тернопіль, 14-15 квітня 2005 року). - м.Тернопіль, «Укрмедкнига». – С.43-49.
  3. Мороз В.М. Проблеми та перспективи вищої медичної освіти у реалізації Національної стратегії реформування системи охорони здоров’я України / В.М. Мороз, Ю.Й. Гумінський, Л.В. Фоміна, Т.Л. Полеся // Тези доповідей навчально-методичної конференції [«Проблеми та перспективи вищої медичної школи у розробці та реалізації національної стратегії побудови нової системи охорони здоров’я в Україні на період 2015-2025 р.р.»], (Вінниця, 25 березня 2015 року). - Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, 2015. – С.3-6.