Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, Сучасний мультидисциплінарний підхід до діагностики та лікування хворих на цукровий діабет, 11-12 травня 2017 року

Розмір шрифту: 
ВПЛИВ ОРАЛЬНОЇ ДЕГІДРАТАЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ НА ДИНАМІКУ ВИХОДУ З КЕТОАЦИДОЗУ ПАЦІЄНТІВ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 1 ТИПУ
Марія Володимирівна Джула

Остання редакція: 2017-05-04

Аннотація


Актуальність. Незважаючи на сучасні методи діагностики цукрового діабету та достатній арсенал лікарських середників, які пропонують різні фармацевтичні фірми, досягти компенсації вдається менше ніж у 30% пацієнтів. Впродовж життя майже у 87% хворих на ЦД  виникають гострі ускладнення. Саме тому пошук найефективніших та доступних методів лікування, з метою покращeння електролітного обміну, та пришвидшення виведення пацієнта з стану декомпенсації залишається досить актуальним.

Мета роботи. Дослідити вплив оральних розчинів для дегідратації на динаміку виходу пацієнтів з стану кетоацидозу та порівняти ефективність лікування порівняно з стандартною терапією.

Матеріали та методи дослідження. Нами було обстежено 30 пацієнтів, хворих на цукровий діабет 1 типу, в стані кетоацидозу. Першу групу складали 15 пацієнтів з кетоацидозом, які отримували терапію згідно протоколів надання медичної допомоги пацієнтам з діабетичним кетоацидозом, також додатково було включено в лікувальну програму Регідрон Оптім в дозі 10,7 г/добу (1 пакетик). Другу групу склали також 15 пацієнтів, які отримували  стандартну терапію згідно протоколів ведення хворих з кетоацидозом. Усім пацієнтам було проведено загальноклінічні методи обстеження, визначення електролітів крові, глікемії, ацетонурії, pH та осмолярності крові.

Результати дослідження та їх обговорення. У пацієнтів 1 групи середній рівень глікемії натще складав 20,26±3,82 ммоль/л, HbA1c - 11,96±3,6%, вираженість ацетонурії — від (++++) у 10 хворих (66,66%), (+++) у 2 хворих (13,33%), та (++) у 3 хворих (20,0%). pH крові 7,29±0,02, осмолярність плазми 295,71±3,95. У пацієнтів 2-ї групи середній рівень глікемії натще – 21,32±2,26 ммоль/л, HbA1c – 12,88±1,66%, вираженість ацетонурії - від (++++) у 7 хворих (46,66%), (+++) у 4 хворих (26,66%), та (++) у 4 хворих (26,66%). pH крові 7,30±0,01, осмолярність плазми – 299,89±3,17.

Після лікування у пацієнтів 1 групи середній рівень глікемії складав - 6,43±1,15 ммоль/л, pH крові 7,34±0,01, осмолярність плазми - 285,75±3,19. У пацієнтів 2-ї групи: середній рівень глікемії – 6,42±1,98 ммоль/л, pH крові 7,36±0,02, осмолярність плазми – 290,38±3,67.

У хворих, що отримували Регідрон Оптім клініко-лабораторні прояви кетоацидозу зменшувалися після 1-ї доби лікування у 3 хворих (20%), після 2-ї — у 2 хворих (13,33%), після 3-ї — у 5 хворих (33,33%), на 4-ту — у 2 хворих (13,33%), на 5-ту добу – у 3 хворих (20,0%). Тобто, у майже 70% хворих, що отримували Регідрон Оптім клініко-лабораторні прояви кетоацидозу регресували на 3-4 добу після лікування.

У хворих, 2 групи нормалізація стану була досягнута на 2-гу добу у 2 хворих (13,33%), на 3-тю — у 2 хворих (13,33%), на 4-ту — у 2 хворих (13,33%), на 5-ту — у 4 хворих (26,66%), на 6-ту – у 4 хворих (26,66%) та на 7 добу – у 1 хворого (6,66%).

Висновки та перспективи подальших досліджень. Результати проведеного аналізу свідчать, що введення в схему лікування хворих з кетоацидозом препарату Регідрон Оптім сприяє швидшому усуненню проявів кетоацидозу, порівняно з традиційною терапією та зменшенню часу перебування хворих в стаціонарі.


Повний текст: PDF