Актуальність. Печінка бере участь у підтримці гомеостазу в організмі. Функції печінки включають синтез білка, зберігання і метаболізм жирів і вуглеводів, детоксикації та екскреції лікарського засобу та інших токсинів. Діабет що розвивається як ускладнення цирозу відомий як гепатогенний діабет. Близько 30-60% пацієнтів з цирозом страждають від цього порушення обміну речовин [Garcia-Compean D]. Висока поширеність метаболічного синдрому, ожиріння і цукрового діабету типу 2 з криптогенним цирозом підтверджують актуальність даної проблеми. Велика кількість статей підтверждують асоціацію між вірусом гепатиту С (HCV) і діабетом типу 2, але у більшость пацієнтів спостерігалась комбінація з цирозу, гепатиту і діабету [Hussnain RR, Koukab G,].

Мета роботи. Дослідити ефективність застосування силімарину та L-орнітину у хворих з порушенням функції печінки та цукровим діабетом.

Матеріали та методи дослідження. Дослідження було проведено на хворих із цирозом та з цукровим діабетом. Відібрані пацієнти були віком від 20 до 70 років. Пацієнти з хронічним панкреатитом та гострими ураженнями печінки були виключені з дослідження. Ми розділили пацієнтів на дві группи по 10 пацієнтів. Перша оримувала силімарин + інсулінотерапією, друга - L-орнітин з інсуліном. Ефективність визначалась за допомогою моніторингу рівнів глікемії, загального білірубіну, сироваткової глутамінової щавелевооцтової трансамінази (SGOT), АЛТ, лужної фосфатази (ЛФ), сироваткового альбуміну до лікування і після 3 і 5 місяців лікування.

Результати дослідження та їх обговорення. Обидві групи показали зниження рівня глікемії в крові після 3 і 5 місяців лікування в порівнянні з до початку лікування. Процентне зниження рівня цукру в крові після 5 місяців лікування силімарину було встановлено на рівні 8,26 ± 5,19% від вихідного, а в тих, хто приймав L-орнітин 6,06 ± 3,08%. Наше дослідження також показало, що зниження білірубіну, після 5 місяців лікування силимарином 39,65 ± 22,18%, тоді як при  8,9 L-орнітин 3 ± 22,46%. Відсоткове збільшення рівнів альбуміну при лікуванні силімарином було 16,01 ± 15,06% і L-орнитин 25,39 ± 15,16%. Гіпоглікемічний потенціал силімарину може бути пояснений через свою антиоксидантну активность за рахунок зниження резистентності до інсуліну.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Наше дослідження показало, що силімарин має хороший ефект у відновленні функції печінки і також встановили ефективність в контролі рівня глюкози в крові у хворих цукрового діабету із захворюваннями печінки, а орнітин показав краще регенераторну активність та покращення білкового обміну.