Актуальність. Збільшення популяції хворих на цукровий діабет (ЦД), погіршення якості життя, високий рівень смертності привертають увагу науковців вивченню коморбідних станів, які суттєво впливають на перебіг і прогноз ЦД.

Мета роботи. Визначити поширеність респіраторної  патології (РП) як прояв коморбідності у хворих на ЦД та  особливості їх лікування.

Матеріали та методи дослідження. Ми проаналізували історії хвороби у період з 2014 по 2016 р. хворих на ЦД з різними формами перебігу, які  лікувалися на базі кафедри внутрішньої медицини №1. РП було зареєстровано у 54 хворих: хронічний синусит – у 6 (11,1%), вазомоторний риніт – у 11 (20,4%), поліноз – у 9 (16,6 %), бронхіальну астму – у 14 (26%), хронічне обструктивне захворювання легень у 10 (18,5%), туберкульоз легень у 4 (7,4%). У хворих із загостренням бронхообструктивного синдрому у комплексну схему лікування вводили небуфлюзон по 1,0 мг 1р/добу протягом 5 днів. Порівняльну групу склали 12 хворих із важкими загостреннями яким вводили парентерально дексаметазон 8 мг з еуфіліном 5мл/добу. Припускали, що  добова доза будесонида (Симбікорт ) - 160 мкг 2 рази на добу, флутиказону (Серетиду) - 250 мкг 2 рази на добу.

Результати дослідження та їх обговорення. У групі хворих, що отримували небуфлюзон, клінічне покращення  було відмічено на( 3,4±0,4) добу. Приріст показників ПОШвид до цього часу в першій групі склав (340+70мл), в другій – тільки (170+25мл), р <0,5.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Проведений аналіз показав, що терапія небуфлюзоном дозволяє усунути загострення в швидші терміни і скоротити перебування хворих в стаціонарі.