Тиреотоксикоз з кожним роком уражає все більше населення. Річне зростання захворюваності цією патологією становить майже 5%. Пік ураження припадає на працездатний вік. Проте вихід із тиреотоксичного стану після хірургічного лікування, досліджено недостатньо. Враховуючи те, що при тиреотоксикозі в першу чергу страждає нервова система, функціонування якої забезпечує, суб’єктивне благополуччя, соціальну адаптацію, тому ми вирішили вивчити стан вищої нервової діяльності у  посттиреотоксичному періоді.

Обстежувані були поділені на три групи в залежності від ступеня тиреотоксикозу у передопераційному періоді. У них вивчали стан уваги за С.А. Лукомською і Е.Ф. Рибалко, мислення за пробою Крепеліна, проводили особистісну оцінку вищої нервової діяльності за тестом Айзенка. Спостереження проводилися через 6 та 12 місяців після оперативного лікування.

Було встановлено певні закономірності у зміні уваги пацієнтів у посттиреотоксичному періоді в залежності від вихідного ступеня важкості захворювання та тривалості спостереження.

Стан мислення, оцінюваний за пробою Крепеліна, виявився на вихідному різні через 12 місяців, і то в осіб в яких був легкий ступінь тиреотоксикозу до лікування. У пацієнтів з середнім та важким ступенями захворювання не спостерігалося відновлення процесів мислення до нормального рівня. За час спостереження ці результати узгоджуються із встановленими змінами у посттиреотоксичному періоді стану уваги.

Проведення особистісної оцінки вищої нервової діяльності показало найбільше відновлення досліджуваних показників, протягом 12 місяців посттиреотоксичного періоду, лише в осіб з легким ступенем тиреотоксикозу.

Таким чином, отримані результати щодо оцінки вищої нервової діяльності за показниками уваги, мислення і особистісної оцінки психофізіологічного стану осіб у посттиреотоксичному періоді, свідчать про відсутність належних і достатніх її змін протягом 12 місяців. Це спонукає до проведення подальших досліджень посттиреотоксичного періоду, для встановлення механізмів відновлення різних функцій організму з метою  проведення ефективних реабілітаційних заходів.