УДК:616-007.17-06:616.147-007.64-089

СИНДРОМ НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ, ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ВАРИКОЗНОЇ ХВОРОБИ ВЕН НИЖНІХ КІНЦІВОК

І. Я. Дзюбановський, А. М. Продан

Кафедра хірургії ННІ ПО

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України»

Протягом останніх 10-15 років у літературі значно частіше вживають термін дисплазії сполучної тканини (ДСТ). Власне значний інтерес до цієї проблеми пов’язують з високою розповсюдженістю різноманітних клінічних проявів даної патології серед соматичних захворювань.

Мета роботи З’ясувати зв’язок синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини з розвитком та прогресуванням варикозної хвороби нижніх кінцівок.

Матеріали і методи дослідження. Відповідно до мети дослідження обстежено 147 пацієнтів з ВХВНК, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні і рентген-ендоваскуляної та серцево–судинної хірургії Тернопільської міської комунальної лікарні №2 за 2013-2017 рр.. Встановлення синдрому НДСТ та його ступеня важкості здійснювали згідно критеріїв Т.Ю. Смольнової та Т.І. Кадуріної (2009).

Результати та їх обговорення. Різного ступеня викривлення хребта діагностовано з локалізацією у різних відділах: грудному — у 56 (38,09 %) пацієнтів; шийно-грудному — у  1 (0,68 %); груднино-поперековому — у 11 (7,48 %) обстежених; шийно-груднино-поперековому, тобто S-подібна деформація — у 3 (2,04 %) осіб. «Пряму спину» виявили у – 2 (1,36 %) хворих. Симптом Walker-Murdoch виявлено у 14 (9,52 %), Симптом Steinberg у 7 (4,76 %) обстежених. Найчастіше дані симптоми поєднувалися з астенічною тілобудовою – 11 (7,48 %), зниженою масою тіла та доліхостеномелією 8 (5,44 %) та ізольовано без цих змін практично не зустрічалися. У більшості обстежених осіб діагностовано легку 37 (25,17 %) та середню ступінь 28 (19,05 %) плоскостопості. У 24 (16,33 %) хворих встановлено виражену її ступінь. Дуже рідко зустрічався такий тип деформації ступні серед обстежених осіб, як hallus valgus – 5 (3,40 %) осіб.

Гіпермобільність суглобів була виявлена в 36 (24,49 %) пацієнтів та переважно зустрічалася в суглобах кистей та ліктьових суглобів. З них лише у 11 (7,48 %) хворих виявлені ознаки вираженої гіпермобільності суглобів (сума балів, за шкалою P. Beighton (1963), від 6 до 9). Ектодермальні прояви виявлено у 67 (45,58 %) осіб. Так,  гіпереластичність шкіри  у - 19 (12,92 %) випадках; наявність келоїдних рубців у – 21 (14,29 %) осіб; атрофічні стрії білого кольору по всій поверхні спини були у 14 (9,52 %), а поодинокі атрофічні розтягнення шкіри з локалізацією у нижній третині спини діагностували переважно у осіб жіночої статі – 9 (6,12 %); видимий підшкірний судинний малюнок — у 16 (10,88 %) випадках; пігментні плями різних розмірів та конфігурації — у 20 (13,61 %) оглянутих осіб; прояви атопічного дерматиту з анамнезу встановлено у 7 (4,76 %) хворих. Спонтанні екхімози, що не були зв’язані з операційним втручанням відмічено у 35 (23,81 %) пацієнтів, петехії – 13 (8,84 %). Крім них оцінювалася наявність вогнищ депігментації – 9 (6,12 %), гіперпігментації в ділянках остистих відростків відділів хребта – 10 (6,80 %), телеангіектазії – 14 (9,52 %), гемангіоми – 5 (3,40 %), легке виникнення синців – 37 (25,17 %). Різної конфігурації та вираження келоїдні рубці діагностовано у – 21 (14,29 %). Рубці були поодинокі, лише в 5 (3,40 %) хворих виявлено множинний келоїдоз. М’язові зміни виявлено у 58 (39,46 %) пацієнтів - кили передньої черевної стінки, з них оперовані в анамнезі – 16 (10,88 %), наявні на момент госпіталізації – 23 (15,65 %).

Висновок. Отже, аналізуючи досліджені фенотипові ознаки НДСТ у пацієнтів на ВХВНК можна стверджувати про наявний широкий їх спектр. Однак одночасна наявність 6 і більше найчастіше виявлених (астенічна тілобудова, плоскостопість, гіпермобільність суглобів, геморой, наявність гриж, деформація хребта, шкірні зміни) дають підстави вважати варикозний процес у цих хворих складовою частиною синдрому НДСТ, що на нашу думку є причиною швидкого розвитку прогресуванні варикозної трансформації нижніх кінцівок.