На сьогоднішній день серед причин загибелі людей працездатного віку провідне місце займає патологія серця, зокрема інфаркт міокарда, і згідно даних ВООЗ більшість серед померлих складають чоловіки. Проте, при досягненні жінками періоду менопаузи, цей показник зростає саме в їхній когорті, що відображає важливу роль статевих гормонів не лише у функціонуванні серця, але й у формуванні захисно-компенсаторних реакцій в патологічних умовах, особливо при стресі. Зважаючи на те, що в патогенезі пошкодження міокарда важлива роль відводиться стрес-лімітуючим системам, вивчення їхньої активності за різної гормонопродукуючої активності гонад є перспективним напрямком з огляду на пошуки ефективних лікувальних впливів для вирішення проблем кардіології, спрямованих на вчасне та ефективне усунення дії патогенних чинників. Серед мішеней такого впливу слід звернути увагу на йонообмінні канали, зокрема кальцієві та калієві, адже реалізація холінергічних кардіопротекторних впливів здійснюється в тому ж числі й через зміну концентрації іонів калію та кальцію у внутрішньо- та позаклітинному середовищі.

Метою даного дослідження було з’ясувати гендерні особливості холінергічної регуляції серця при моделюванні адреналінових некрозів на тлі блокування АТФ-чутливих калієвих та кальцієвих каналів.

Досліди проведено на лабораторних щурах самцях (♂) та самицях (♀) (170–210 г). Некротичний процес в серці відтворювали введенням адреналіну (1 мг/кг) на тлі блокування АТФ-чутливих калієвих каналів глібенкламідом (ГЛ) та кальцієвих каналів верапамілом (ВП). Для встановлення ролі статевих гормонів аналогічні дослідження проводили на тваринах із видаленими гонадами. Особливості холінергічної регуляції серця з боку автономної нервової системи (АНС) оцінювали за показниками варіаційної кардіоінтервалометрії (Баевский Р. М. и др., 2001).

Отримані результати показали, що блокування АТФ-чутливих калієвих каналів змінює закономірність реакції АНС на розвиток некротичного процесу в міокарді. Про це свідчило зменшення участі адренергічної ланки та посилення холінергічної, що більшою мірою проявлялося в самиць. За відсутності гонад ефекти ГЛ в самців проявлялися зменшенням активності впливу обох ланок АНС на діяльність пошкодженого адреналіном серця, а в самиць – лише адренергічної. Розвиток некротичного процесу на тлі ВП характеризувався обмеженням адренергічних та посиленням холінергічних впливів на серце, що суттєвіше проявлялося в самців. Було встановлено, що гонадектомія не вплинула на характер впливу ВП на вегетативну регуляцію серця самців, а в самиць сприяла зменшенню участі холінергічної ланки АНС та підсиленню адренергічної. Вивчення ступеня структурної руйнації міокарда показало, що ГЛ підсилював кардіотоксичні ефекти адреналіну лише в самиць, що продемонструвало більшу роль естрогенів у діяльності калієвих каналів і підтвердилося зменшенням зазначеного ефекту в гонадектомованих особин. Блокування кальцієвих каналів зменшило ступінь пошкодження міокарда адреналіном, що суттєвіше виявлялося в самців, а дефіцит статевих гормонів зменшив кардіопротекторний ефект ВП лише в самиць.

Висновок. Отримані результати демонструють чітку гендерну відмінність на рівні регуляторних механізмів ефектів глібенкламіду та верапамілу, що відображається в характері участі адренергічної та холінергічної ланок АНС в діяльності серця, ступені пошкодження міокарда адреналіном, а також підтверджують особливо важливу роль естрогенів у реалізації відповідних ефектів зазначених вище середників в особин жіночої статі.