Актуальність. Вибір лікувальної тактики при гострому панкреатиті (ГП) залишається пріоритетним питанням в хірургічній панкреатології через важко прогнозований перебіг хвороби.

Мета: розробити критерії до раннього хірургічного лікування хворих на ГП на основі прогнозування перебігу захворювання.

Матеріали і методи. Дослідження було проведено  з 2014 року по 2018 рік  у 169 пацієнтів з ГП. Визначався комплекс клінічних, загальних лабораторних обстежень та спеціальних, зокрема визначення рівня прокальцитоніну, інструментальні методи обстеження. Програмний аналіз даних проводився в програмі Statistica Soft 13.0., застосовано метод побудови нейромережі.

Результати. Згідно Міжнародного консиліуму 2012 року, що є доповненням Атланти 1992, пацієнтів на підставі тяжкості стану  розподілено на дві групи: І –з ГП  легким і середньої тяжкості (n=97) і ІІ - з важким і критичним ГП (n=72). На основі кореляційного аналізу основних лабораторних та клінічних параметрів була побудована нейромережа і вихідне «дерево рішень», згідно  якому ризик пацієнта для участі у групі ІІ (важкий та критичний панкреатит) був пов'язаний з рівнем амілази більше 187 Од/ л та рівнем АЛТ> 35 на 1-у добу.  Так у ІІ групі таких хворих було 53 (73,61%). З них у 31(58,49%) були високі рівні прокальцитоніну (7,12±2,3ng/ml,p<0,05), і саме вони підлягали  мініінвазивним хірургічним втручанням, коли інші хворі спочатку  консервативному лікуванню. Лише 6 хворих(19,35%) потребували ІІ етап хірургічного лікування.

Висновки. Рівень амілази понад 187 ОД / л і рівень АЛТ >35 - це міра, яка становить ризик розвитку у пацієнта важкого або критичного панкреатиту. При її досягненні і наявності високого рівня прокальцитоніну   рекомендовані мініінвазивні хірургічні втручання як перший етап в активній хірургічній тактиці.