Актуальність теми пов’язана із зростанням захворюваності щитоподібної залози та несвоєчасною діагностикою.

Дані літератури свідчать про те, що вагому роль у системі антиоксидантного захисту відіграють тіол-дисульфідні сполуки. До них належать глутатіон, ферменти глутатіонпероксидаза (ГП), глутатіонредуктаза (ГР) та інші.

Тому, метою нашої роботи стало дослідити зміни компонентів тіол-дисульфідної системи залежно від варіанту перебігу захворювання у щурів з галактозаміновим гепатитом.

Дослідження проводили на білих безпородних щурах-самцях масою тіла 180-200 г. Гіпотиреоз моделювали щоденним введенням per os за допомогою спеціального зонда мерказолілу у дозі 25 мг/кг протягом 21-ї доби. Галактозаміновий гепатит викликали шляхом внутрішньоочеревинного уведення піддослідним тваринам галактозаміну в дозі 400 мг/кг у вигляді 20 % розчину.

У щурів визначали показники глутатіонової системи.

У результаті проведеного дослідження ми виявили, що на сьому добу експерименту рівень ГР знизився у 2,2 рази порівняно з першою добою у тварин з модельованим гепатитом та у 1,1 рази у тварин з гепатитом на фоні гіпотиреозу. Рівень ГП на сьому добу експерименту знизився у 4,5 рази порівняно з першою добою у тварин з модельованим гепатитом та підвищився у 1,5 рази на сьому добу у тварин з гепатитом на фоні гіпотиреозу.

На основі даних результатів можна зробити висновки, що при прогресуванні захворювання на тлі зростання показників перекисного окислення білків зменшуються рівні глутатіонредуктази та глутатіонпероксидази. Це свідчить про поглиблення дисбалансу в системі «оксиданти – антиоксиданти» при прогресуванні захворювання як унаслідок посилення вільно-радикального перекисного окислення, так і через зрушення тіол-дисульфідної рівноваги.