За даними ВООЗ вірусом гепатиту С інфіковано більше 180 мільйонів людей. Актуальним залишається своєчасна діагностика вираженості фіброзу печінки при хронічному вірусному гепатиті С, особливо в хворих з вираженим фіброзом для контролю його прогресування у цироз.

Метою нашого дослідження було вивчити протифіброзний вплив гепатопротекторного препарату біциклол у хворих на хронічний гепатит С після завершення противірусного лікування.

Нами обстежено 27 пацієнтів з хронічним гепатитом С без ознак цирозу та супутньої патології, віком від 20 до 68 років, які завершили курс противірусної терапії і мали встановлений рівень фіброзу F2-F3. Пацієнти рандомізовані на дві групи по 18 чоловік. Пацієнти першої групи спостерігалися протягом 3 місяців. Пацієнти другої групи додатково отримували біциклол по 1 таблетці 3 рази на добу перорально протягом дослідження. З метою визначення рівня фіброзу в  усіх хворих було застосовано  декілька неінвазивних методик: індекс APRI, рівні колагену IV типу і гідроксипроліну у сироватці крові, фібротест та еластографія зсувної хвилі.

Встановлено, що у пацієнтів обох груп до лікування здебільшого була підвищена активність АсАТ, високі показники колагену IV типу і гідроксипроліну та зниження числа тромбоцитів у периферичній крові, індекс APRI був вищим за 1,0 (Р < 0,05 для всіх показників). Метод фібротесту та еластометрії показав рівень фіброзу F2-F3.

Через 3 місяці у пацієнтів 1-ї групи показники суттєво не змінилися. Наростала активність АсАТ, рівень колагену та гідроксипроліну, що свідчило про високу інтенсивність синтезу колагену, а також зниження числа тромбоцитів (Р > 0,05 для всіх показників). Індекс фіброзу суттєво не змінювався, більше того, у 5 пацієнтів (33,3% популяції) спостерігалося наростання фібротичних явищ. Результати виявлені методом фібротесту були підтверджені методом еластографії.

У хворих, які отримували біциклол, спостерігали зниження АсАТ, колагену IV, гідроксипроліну і збільшення кількості тромбоцитів (Р < 0,05 для всіх показників). Коефіцієнта APRI, у порівнянні з показником до лікування і з даними 1-ї групи знизився (Р < 0,05). У 12 хворих спостерігали зниження індексу фіброзу методом фібротесту та еластографії, у 6 він був практично незмінним.

Застосування біциклолу загалом переносилося добре, побічних ефектів при його прийомі не спостерігалося у жодного з пацієнтів.

Таким чином, застосування гепатопротекторного препарату біциклол протягом трьох місяців забезпечує суттєве зниження інтенсивності цитолізу в печінці і супроводжується зменшенням індексів активності і фіброзу у більшості пацієнтів, які завершили курс противірусного лікування.