Вступ. Україна має доволі розвинуту мережу вищих медичних навчальних закладів різного рівня акредитації, яка готує спеціалістів для потреб вітчизняної охорони здоров’я, а також фахівців для інших країн світу [1]. Сучасні симуляційні технології для навчання очевидні, але на де яких кафедрах важко застосовувати даний метод за рядом причин [2, 3]. Особливість лікаря коригується, поліпшується за умови врахування поглядів на свою поведінку – як хворих так і колег [4, 5]. А тут доцільно застосовувати  сучасний метод – синектику.

Синектичні групи визначаються як групи людей різних медичних спеціальностей, які зустрічаються з метою знаходження рішень проблем шляхом необмеженого тренінгу уяви та поєднання несумісних елементів. Особливістю синектики є її попередня неконкретність. П. Міхненко називає цю особливість “погляд з висоти пташиного польоту”. Це дає змогу поступово вникати в сутність та деталі проблеми, поширюючи коло пошуку через включення загальних ознак ситуації [6]. На заняттях з мікробіології в ОНМедУ, студенти спочатку отримують, завдяки наочності, певні ознаки, або стан хворого. І тільки спираючись на них, вони окреслюють компоненти моделі хвороби, збудника хвороби. На другому етапі учасники синектичної групи отримують необхідну інформацію від викладача, заздалегідь підготовлених студентів. Для цього задіюються різнобічні науково-методичні та інтернет-джерела. Активні обговорення та аналіз проблеми учасниками синектичної групи, коментарі викладача формують індивідуальне усвідомлення її кожним студентом і приводять до самостійного переформулювання. Третій етап характеризується генеруванням ідей, рішень у межах обраного формулювання мети, пошуком нового підходу [7]. На практичних заняттях зі спеціальної мікробіології можна застосовувати синектику з проведенням особистих, символічних та прямих  аналогій на темах з відпрацюванням практичних навичок після засвоєння окремих тем або розділів . Студенти та викладач виступають в ролі синекторів. Формулює проблему в загальному вигляді керівник (викладач). Добре встигаючі студенти можуть виступати в ролі помічників, які зображують ситуацію.  Розігрується ситуація, починаючи з ознак, які є рисою багатьох  захворювань.  Студенти – синектори  починають шукати відповідь, пропонуючи свої версії. Потім помічник або керівник продовжують ускладнювати задачу, вимагаючи  запропоновувати діагностичні методи. Обговорюються матеріали досліджень. Потім додаються певні ознаки інфекції,  з подальшим розвитком інфекційного процесу. Метою синекторів є виявлення збудника хвороби та повне осмислення складнощів майбутньої професії -  професії гуманності та милосердя.

Висновки. Таким чином, наш досвід свідчить про можливість й доцільність  застосовування синектики як способу активації професійних рис сучасного медичного працівника з метою формування професійних здібностей  студентів з мікробіології.

Література.

1. Веб-портал Верховної Ради України (http://www.rada.gov.ua)

2. Симуляційне навчання в системі підготовки медичних кадрів. Марковскький В.Д., Фоміна Л.В., Краснікова С.О., Логвінова Ж.І. -  Харків. 2016 с. 187

3. Загальна психологія. Підручник.  М.Й.  Варій – К., 2009  978с.

4. Основи медичної етики / Назар П.С., Віденський Ю.Г., Грандо О.А. — К.: Здоров'я, 2002. — 344 с.

5. Ильина Н.Ф. Становление инновационной компетентности педагога в региональном пространстве непрерывного образования: дис. Канд. Пед. Наук. Красноярск, 2014.

6. Михненко П. Синектика… Немного творчества / П. Михненко // – 2010. – Июль-август)  114с.

7. Gordon W. J. J. Sinectics: The Develepment of Creative Capacity / W. J. J. Gordon. – New York, 1961. – 180 с