Актуальність теми. Хірургічне лікування хворих на         гостру непрохідність тонкої кишки (ГНТК) вимагає від лікаря не тільки ретельного виконання операції, а й патогенетично обгрунтованого інтесивного лікування в післяопераційному періоді. В літературі мало уваги приділяється питанням раннього енергетичного і пластичного забезпечення таких хворих.

Метою нашої роботи є дослідження деяких лабораторних показників, які характеризують енергетичний метаболізм у хворих на ГНТК для обгрунтування патогенетичної медикаментозної терапії в післяопераційному періоді з метою покращення результатів їх хірургічного лікування.

Матеріал та методи дослідження. У 221 пацієнта на ГНТК проведено дослідження деяких лабораторних показників крові в різні терміни післяопераційного періоду, які характеризують енергетичний метаболізм хворих. Визначали концентрацію глюкози в плазмі, загальний білок в крові. Відомо, що зміни вуглеводного обміну призводять до змін в білковому метаболізмі. Дослідження проводили до операції, на першу, другу, третю, п’яту доби післяопераційного періоду і при виписці з стаціонару. Крім цього, проведено ретроспективний аналіз досліджуваних показників у 30 пацієнтів з несприятливим наслідком.

Результати дослідження та їх обговорення. При проведені аналізу деяких лабораторних показників крові у хворих на ГНТК були отримані наступні результати: при сприятливому перебігу ГНТК після резекції ТК концентрація глюкози до операції складала 6,19±0,42 ммоль/л. Протягом лікування її рівень залишався стабільним до моменту виписки з стаціонару і становив 4,65±0,14 ммоль/л. Рівень загального білка в цих осіб при поступленні становив 71,67±3,90 г/л. В перші три доби післяопераційного періоду спостерігалося помірне зниження його концентрації до рівня 57,86±1,88 г/л, з нормалізацією при виписці.

У хворих з несприятливим перебігом ГНТК мало місце зменшення концентрації глюкози (особливо на 2-5 доби після операції) в 1,5 рази, а при виписці – в 1,65 рази, (р˂0,05). Аналогічні зміни спостерігалися при оцінці вмісту загального білку (при поступленні його рівень був 73,66±1,77 г/л та при виписці 53,16±2,56 г/л), (р˂0,05).

Нормалізація концентрації білка та глюкози у хворих на ГНТК сприяє більш ранньому відновленню моторно-евакуаторної функції травного каналу, що покращує якість життя в післяопераційному періоді.

Висновки. 1. Перебіг гострої непрохідності тонкої кишки у хворих супроводжується підвищеним споживанням енергії і білка.

2. Використання білка для енергетичних потреб призводить до стійкої тривалої гіпопротеїнемії, що негативно впливає на відновлення моторно-евакуаторної функції травного каналу.

3. У хворих на гостру непрохідність тонкої кишки, які не отримали належного нутриційного забезпечення спостерігається погіршення в перебігу післяопераційного періоду, що потребує додаткових витрат.

Перспективним напрямком у вирішенні проблеми покращення енергетичного метаболізму у хворих на гостру непрохідність тонкої кишки є використання в післяопераційному періоді метаболітотропних, антиоксидантних та антиапоптозних препаратів, які забезпечують перебудову метаболізму тканини в yмовах гіпоксії і спрямовані на покращення відновлення рухової активності травного каналу.