Розмір шрифту: 

Різноманітність варіантів клінічного перебігу гострої непрохідність тонкої кишки (ГНТК) зумовлюють складність діагностики цього захворювання на всіх етапах спостереження та лікування. Частота діагностичних помилок при ГНТК навіть в умовах хірургічного стаціонару досягає 21,2 – 34,0 % ( Березницький Я.С., 2004).Метою нашої роботи є визначення чутливості деяких інструментальних методів дослідження у хворих на ГНТК в залежності від перебігу захворювання для покращення результатів їх хірургічного лікування.   Матеріал та методи дослідження. У 277 хворих на ГНТК проведено, крім загальноприйнятих обстежень, рентгенологічне дослідження, УЗД, комп’ютерну томографію. 221 пацієнту на ГНТК проведено в різному об’ємі хірургічне лікування. В 56 випадках явища ГНТК були усунені консервативними методами.Результати дослідження та їх обговорення.  При проведені аналізу частоти рентгенологічних і сонографічних ознак у хворих на ГНТК з різним перебігом захворювання і різним об’ємом виконаних їм операційних втручань були отримані результати наведені в таблиці 1.                                                                                 Таблиця 1.Частота рентгенологічних і сонографічних ознак у хворих на ГНТК з  різними методами лікування.

Інструментальні ознаки ГНТК Групи хворих на ГНТК Неоперовані Лапаротоміяроз’єднання спайок Лапаротмія, роз’єднання спайок, дренування ТК Лапаротомія,роз’єднання спайок, резекція ТК

Рентге-нологічні ознаки Кишкові арки та рівні рідини  14(29,17%) 27(42,19 %) 43(40,95 %0 9(52,94 %) Чаші Клойбера 11(22,92%) 25(39,06 %) 63(60,0 %) 14(82,35 %) Ділянки підвищеної пневматизації 36(75,0 %) 12(18,75 %) 47(44,76 %) 3(17,65 %)


Соно-графічні ознаки Розширення просвіту кишки з феноменом «секвестрації рідини 23(85,16%) 4(10,26 %) 25(62,79 %) 8(72,73 %) Наявність зворотно-поступального руху кишкового хімусу 6(22,22%) 27(62,23 %) 28(73,68 %) 10(90,91 %) Наявність вільної рідини в черевній порожнині 5(18,52%) 8(20,50 %) 15(39,47 %) 9(81,82 %)
Як видно, з наведених в таблиці 1 даних про частоту рентгенологічних  ознак у хворих на ГНТК, найбільш значущими у всіх групах пацієнтів були  чаші Клойбера – від 22,92 % випадків при консервативному розрішені непрохідності до 82,35 % при хірургічному лікуванні із застосуванням резекції  некротичної ділянки ТК. Другою рентгенологічною ознакою ГНТК були кишкові арки та рівні рідини в черевній порожнині (29,17 % - 52,94 %), відповідно. Ділянки  підвищеної пневматизації ТК частіше були виявлені у 75,0 % пацієнтів, у яких явища ГНТК були куповані консервативно. При проведені аналізу частоти сонографічних ознак ГНТК, які наведені в таблиці 1 було виявлено, що  найбільш суттєвим були визначення наявності у хворих зворотньо-поступального руху кишкового вмісту ТК (від 22,22 % у пацієнтів з позитивним ефектом від консервативного лікування до 90,91 % в випадках ГНТК), яким необхідно було виконати резекцію некротичної ділянки ТК. Сонографічне вільну рідину в черевній порожнині у хворих з сприятливим результатом від консервативного лікування виявлено у 18,52 % випадків. Під час прогресування захворювання, що вимагало збільшення об’єму операції ця сонографічна ознака зустрічалася частіше (в 2,8 рази і в 3,3 рази, відповідно до досліджуваних груп хворих), а при необхідності проведення резекції некротичного ділянки ТК – в 4,1 рази. Сонографічна ознака розширення просвіту ТК з феноменом «секвестрації рідини» найчастіше було знайдено у неоперованих хворих.Крім цього, у 10 хворих з сприятливим перебігом захворювання нами була використана комп’ютерна томографія органів черевної порожнини. Досить високу діагностичну цінність цей метод набував у хворих на ГНТК, причиною якої була інвагінація тонкої кишки (3 випадки). У інших пацієнтів  дослідження підтверджувало сонографічний діагноз. Висновки. 1. У хворих на гостру непрохідність тонкої кишки в складних випадках перебігу захворювання необхідним є використання  рентгенологічного та сонографічного дослідження органів черевної порожнини в динаміці. 2.Застосування класичних інструментальних методик обстеження у хворих на гостру непрохідність тонкої кишки  економічно більш виправдане.   3.Комп’ютерна томографія органів черевної порожнини може застосовуватися при завуальованій клініко-сонографічній картині перебігу гострої непрохідності тонкої кишки.Перспективним напрямком у вирішенні проблеми діагностики гострої непрохідності тонкої кишки при атиповому її перебігу є створення умов для більшої доступності комп’ютерної томографії.