Розмір шрифту: 

Основним патогенним чинником у процесі ішемічних ушкоджень м’язової тканини є вільні радикали. При ішемії, яка потенційована вживанням алкоголю, спостерігається надмірна активація у м’язовій тканині процесів вільнорадикального перекисного окиснення та загальне пригнічення роботи антиоксидантних систем організму.  Враховуючи вищесказане, є актуальним проаналізувати морфологічні особливості м’язових волокон при комплексній дії двох факторів: ішемії та хронічної алкоголізації.

Мета роботи - провести аналіз гістологічних змін  литкового м’яза щура за умов експериментальної ішемії різної тривалості на фоні постійного вживання етилового спирту.  Експеримент проведений на щурах інбредної лінії Wistar масою 140-160 г. Виділені такі групи тварин: контрольна,  із ішемією (1, 2 та 3 години), алкоголізована та алкоголізована  з експериментально-індукованою ішемією тривалістю 1, 2, 3 години. Експериментальну індукцію ішемії здійснювали через 30 днів після введення останньої дози етилового спирту методом Халілова-Захірходжаєва Гістологічну обробку тканини проводили за класичними методиками, фарбували за методом ван-Гізон. Морфометричні показники (товщину м’язового волокна та величину міжфібрилярного простору) вимірювали за допомогою компютерної ліцензованої  програми «ВідеоТест Морфологія 5.0».

Виявлено, що ступінь вираження морфологічних змін безпосередньо залежить від тривалості ішемії. При збільшенні її тривалості моделюються деструктивні зміни литкового м’яза: формуються інвагінації в сарколемах волокон, дезорганізуються міофібрили, накопичується  колаген та починає формуватися рубець. Після третьої години ішемії спостерігаються початкові цитологічні ознаки некрозу із збереженням типової поперечної посмугованісті  та нормальної структури більшості  м’язових волокон. При  хронічній алкоголізації та ішемії різної тривалості порушується структура та хід частково атрофованих волокон, відбуваються дегенеративні зміни в цілісності сарколеми, у частини волокон зменшується об’єм міофібрил, ендомізій набрякає і починає некротизуватися, міофібрили роз’єднуються. Відмічена поява поміж мязевими волокнами нейтрофілів та дифузних крововиливи; але попри це, в окремих ділянках зберігається типова поперечна посмугованість. Отримані результати свідчать про негативну синергію міотоксичного  ефекту етилового спирту та руйнівного впливу судинної ішемії на гістоструктуру литкового м’яза щурів.