Вступ. Створення нових лікарських засобів – багатоетапний процес, який вимагає проведення маркетингових, синтетичних, біофармацевтичних, фармакокінетичних і доклінічних досліджень.

На кожному з експериментальних етапів необхідно використовувати певні методичні прийоми, які дозволяють отримати об’єктивну інформацію про досліджуваний об’єкт. Дизайн наукових досліджень повинен бути організований таким чином, щоб на кожному етапі отримувати оптимальний результат при найменшій затраті часу та коштів.

Основна частина. Нами опрацьовані нові напрямки проведення наукових досліджень, які покладені в основу вивчення аспірантами напряму підготовки «Фармація» дисципліни «Методологія наукових досліджень».

Дизайн проведення досліджень незалежно від об’єктів дослідження включає наступні етапи:

-         збір та обробка апріорної інформації;

-         експериментальний відбір факторів, які підлягають детальному вивченню;

-         експериментальний пошук оптимальної ділянки;

-         отримання математичної моделі процесу в оптимальній ділянці;

-         математичне дослідження моделі процесу з метою виявлення оптимальних режимів;

-         експериментальна перевірка оптимальних режимів.

Дизайн вивчення дисципліни «Методологія наукових досліджень» включає математико-стистичні методи та інформаційні технології (алгоритми вичислювальних процедур). Опрацьовані різні плани дисперсійного аналізу (від одного до шести якісних факторів), що включають постановку експерименту, вибір раціонального плану, визначення кількості повторних досліджень, статистичну обробку експериментальних даних та їх обговорення.

При проведенні досліджень необхідно вивчати декілька показників, які в статистиці називають відгуками. В таких випадках для вибору кращих рівнів факторів раціонально використовувати так звану функцію бажаності або функцію корисності. В окремих випадках при проведенні досліджень раціонально використовувати метод ранжування факторів.

В тих випадках, коли число факторів дуже велике, а експериментатор обмежений можливістю реалізації всіх серій дослідів, раціонально використовувати метод випадкового балансу.

Опрацьований алгоритм постановки експерименту та проведення вичислювальної процедури з використанням кореляційного аналізу, який найбільш раціональний при проведення біофармацевтичних досліджень.

Апробовано дизайн проведення наукових досліджень в фармації з використанням штучних нейронних мереж (ШНМ).  ШНМ - це біологічно натхненні компютерні програми, призначені для імітації способу, яким людський мозок обробляє інформацію.

Висновки. Опрацьовані алгоритми проведення наукових досліджень дають можливість забезпечити теоретичне підґрунтя для подальшого проведення експериментальних досліджень у рамках виконання дисертаційних робіт аспірантами, а також створити базу, яка визначає професійну компетентність наукового працівника.

Література.

1. Математичне планування експерименту при проведенні наукових досліджень в фармації / [Грошовий Т. А., Марценюк В. П., Кучеренко Л. І. та ін.]. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2008. – 368 с.
2. Новотарський М.А., Нестеренко Б.Б.. Штучні нейронні мережі: обчислення // Праці Інституту математики НАН України. – Т50. – Київ: Ін-т математики НАН України, 2004. – 408 с.