Open Conference Systems - Тернопільський Національний Медичний Університет, Інновації у вищій медичній та фармацевтичній освіті України, 16-17 травня 2019 року

Розмір шрифту: 
ПЕДАГОГІЧНА САМООЦІНКА ЗДАТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ КЛІНІЧНОЇ КАФЕДРИ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Тетяна Володимирівна Фролова, Ірина Іванівна Терещенкова, Наталія Федорівна Стенкова, Ірина Ревазівна Сіняєва, Олена Володимирівна Атаманова

Остання редакція: 2019-04-16

Аннотація


Вступ. Інноваційна діяльність є суттєвим активним елементом навчального процесу та розвитку освіти в цілому. Інновації відображуються в тенденціях акумуляції та модифікації ініціатив і нововведень в освітньому просторі; зумовлюють певні зміни в галузях освіти, в тому числі й медичній. Інноваційна спрямованість педагогічної діяльності в закладі вищої медичної освіти обумовлена постійними змінами складу та обсягу дисциплін, введенням нових навчальних предметів та елективних курсів, і безумовно, змінами у відношенні викладачів до самого факту освоєння і запровадження новацій у педагогічний процес [1, 2, 4]. Тому, такі якості викладача, як здатність та бажання до пошуку новітніх форм, методів та засобів організації педагогічної взаємодії, яка відповідає сучасним освітнім тенденціям та інтересам студентів-медиків набуває важливого значення [3].

Основна частина. Запровадження педагогічних інновацій у навчальний процес призводить до вирішення ряду проблем щодо відповідності інноваційних задумів з існуючими навчальними програмами, розробки нових методик викладання, симбіозу різних педагогічних ідей та нових властивостей педагогічного новаторства. [4].

На кафедрі пропедевтики педіатрії №1 ХНМУ був проведений самоаналіз рівня здатності викладачів до інноваційної діяльності підчас викладання клінічних дисциплін за допомогою анкетування (картка педагогічної самооцінки здатності педагогів до інноваційної діяльності) [5]. Оцінювався ступінь розвитку мотиваційних, креативних критеріїв та професійних здібностей, що пов’язані між собою.

Аналіз загальної оцінки та зміни у фрагментах «мотивація», «креативність», «професійні здібності» показав, що 16,7% респондентів мали високий рівень готовності до інноваційної діяльності, 58,3% - достатній та 25% -середній. Слід відмітити, що висока ступінь прояву таких критеріїв оцінки, як прагнення отримати зовнішню оцінку діяльності, чутливість до проблем, прагнення до самовдосконалення, володіння методами педагогічного дослідження, здатність до перебудови діяльності та співпраці були більш характерні для досвідчених викладачів. Тоді, як прагнення до лідерства, незалежність суджень, допитливість, критичність мислення, фантазійність були притаманні молодим викладачам.

Висновки. Здатність до інноваційної діяльності є важливою рисою сучасного викладача, яка визначить нову якість організації навчального процесу в закладах вищої медичної освіти, підвищення рівня активності та відповідальності за особисту педагогічну діяльність.

Проведення моніторингу самооцінки рівня здатності викладачів до інноваційної діяльності при викладанні клінічних дисциплін дасть можливість прослідкувати, ефективність впровадження новітніх технологій в навчальний процес та передбачати зростання фахової компетенції викладача.