Т.Г. Вовк, С.В. Кузнєцов, А.М. Татаркіна, О.М. Ольховська, Я.В. Колісник,

Т.С.Жаркова, М.Ю.Слєпченко.

Харківський національний медичний університет

Вступ. Високий рівень показників захворюваності на дитячі інфекційні хвороби, їх бурхливий перебіг із розвитком невідкладних станів, диктують необхідність постійного підвищення якості підготовки майбутніх лікарів, в тому числі і за рахунок запровадження нових форм навчання, серед яких симуляційні технології займають одне з провідних місць. Симуляційна освіта є однією з основних методик практичної підготовки медичних фахівців в розвинених країнах.

Мета: вивчення можливості використання симуляційних технологій навчання під час занять зі студентами на кафедрі дитячих інфекційних хвороб.

Основна частина. Симуляційне навчання спрямоване передусім на вирішення екстрених ситуацій в дитячий інфектології. Лікар повинен своєчасно діагностувати хворобу, уміти негайного усунути загрозливі для життя симптоми інфекційної хвороби, запобігти розвитку ускладнень, призупинити перебіг патологічних порушень, попередити розповсюдження самої інфекції. Головною метою навчання студентів є формування клінічного мислення, яке повинно розвиватися у майбутніх лікарів. Основою його формування є аудиторна самостійна робота студентів біля ліжка хворого з наступним клінічним розбором разом з викладачем. Але до цього треба дійти через теоретичну підготовку і відпрацювання практичних навичок за допомогою різних видів симуляційного навчання. Відпрацювання навичок на симуляторах та у віртуальних маніпуляційних має доведену ефективність. При симуляційному навчанні основним є отримання практичних і теоретичних знань без нанесення шкоди здоров'ю дитини за умов реалістичного моделювання клінічної ситуації. Саме завдяки таким технологіям підготовка майбутніх лікарів максимально наближена до їх реальної діяльності. На кафедрі постійно вводяться та використовуються сучасні освітні технології з симуляційними – максимально приближеними до реальності імітаціями клінічних процесів з прийняттям правильних рішень. Для вирішення поставлених задач продовжують застосовуватися різні засоби навчання: ситуаційні задачі, банк учбових посібників і методичних рекомендацій, мультимедійні презентації, комп’ютерні технології, учбові відеофільми, а також впровадження сучасних методів профілактики, діагностики та лікування у відповідності зі стандартними методами доказової медицини. Не завжди клінічні бази можуть забезпечити студентів тематичними хворими. У цій ситуації велике значення має правильна організація учбового процесу і впровадження нових форм і методів викладання дисципліни. На кафедрі постійно напрацьовуються навчально-методичні матеріали, які використовуються викладачем на практичних заняттях. Під час аудиторної самостійної роботи студент використовує фантоми, симулятори, манекени, що дозволяє багаторазово відпрацьовувати певні вправи і дії, рецензує виписки із учбової історії хвороби. Поява комп’ютерного симуляційного навчання є розумним і необхідним направленням у навчальному процесі. Наша кафедра забезпечена комп’ютерним класом, де кожен студент має змогу індивідуально відпрацьовувати навчальні тематичні програми і здавати, під контролем викладача, теми та диференційні заліки. Викладачами кафедри підготовлені та введені комп’ютерні програми з базами ситуаційних задач на основі реальних історій хвороб. Задачі складені диференційовано в залежності від етапу навчання. На 5 курсі задачі – типові, на 6 курсі – більш складні, для рішеннях яких потребуються знання диференційної діагностики і невідкладної допомоги. Варіанти рішення задач обговорюються на заняттях у присутності усієї групи студентів, проводиться аналіз допущених помилок. Маючи теоретичну підготовку, володіючи практичними навичками і відпрацювавши віртуальний алгоритм діагностики, диференціальної діагностики, лікування та надання невідкладної допомоги, студент курує хворого і доповідає перед групою. Кафедра також має напрацьовану комп’ютерну база тестів щодо Кроку-2 і постійно її поновлює.

Таким чином, застосування симуляційних освітніх технологій у підготовці студентів сприяє значному підвищенню кваліфікації майбутніх лікарів.