«Загальна хірургія», одна з перших клінічних дисциплін з якої відбувається знайомство майбутніх лікарів з практичною медициною. Структура занять з даної дисципліни передбачає різні види навчання студента – теоретичне здобуття знань під час лекцій, теоретично – практичне вивчення предмету під час занять і суто практичні види роботи під час виробничої практики («Догляд за хірургічними хворими» і «Сестринська практика»). Різноманітні варіанти навчання безперечно сприяють всебічному розвитку майбутнього лікаря. Згідно сучасних підходів до викладання дисципліни «Догляд за хірургічними хворими» і «Сестринська практика» є самостійними практично-орієнтованими окремими навчальними сегментами, які реалізуються у літній період відповідно до опрацьованих навчальних програм. Власне така виробнича практика є першим контактом майбутнього лікаря з пацієнтом, з роботою медичного персоналу, знайомством з організацією роботи в лікарні.

З огляду на те, виникає закономірне питання – наскільки вони готові до спілкування з хворими? Адже, не маючи досвіду, більшість студентів просто не впевнені у своїх діях і можуть боятися потерпіти невдачу або зашкодити хворому, відтак можуть уникати контакту з пацієнтом, а отже може бути втрачена головна мета практики – навчитися спілкуватися з хворою людиною.

З цією метою доцільно було б розпочинати виробничу практику вступним заняттям чи лекцією про деонтологічні аспекти проходження практики, деякі  юридичні та етичні норми лікувального процесу, розгляду клінічних особливостей пацієнтів хірургічного профілю і власне роботи хірургічного стаціонару, що може суттєво поліпшити ефективність навчального процесу.

Практично-орієнтоване навчання студентів доцільно проводити у поетапному режимі, вже починаючи з першого року навчання, у вигляді ознайомчого факультативу або курсу за вибором.